Чи треба поділяти ролі за статевою ознакою? Дитина та догляд за нею.

Чи треба поділяти ролі за статевою ознакою

Чи треба поділяти ролі за статевою ознакою?
Чи треба поділяти ролі за статевою ознакою? Основне, що змушує хлопчика відчувати свою належність до чоловічої статі, — це не подаровані йому іграшкові машинки чи ковбойський костюм, а насамперед позитивний зв’язок із батьком у ранньому віці, який спонукує його вирости схожим на нього.

Коли батько відмовляється купити своєму синові ляльку чи якимсь іншим чином висловлює свою стурбованість дівчачими смаками сина, це аніскільки не вплине на посилення чоловічої орієнтації дитини. Навпаки, хлопчик може відчути, що і його власна, і батькова орієнтація трохи сумнівні і неадекватні. Якщо батько впевнений у своїх чоловічих якостях, то він підтримає бажання сина погратися з ляльками, щоб той познайомився і з «жіночою» складовою справжнього батьківства.

Так само для дівчинки мати є зразком для наслідування. Мати, яка заохочує бажання дівчинки опанувати якомога більше навичок, не обмежуючи себе певними рамками, і яка сама чинить так само, виростить сильну і впевнену в собі жінку. Втім, коли мати сама надто переймається з приводу своєї жіночності й сексуальної привабливості в очах чоловіків, то це позначиться й на формуванні характеру доньки. Якщо вона дарує їй тільки ляльки й дитячий посуд і постійно вдягає в розкішні платтячка, тим самим вона прищеплює дівчинці викривлене уявлення про роль жінки.

Для дівчинки також дуже важливо встановити позитивний зв’язок із батьком. Якщо батько звертає мало уваги на доньку чи взагалі ігнорує її, відмовляється гратися з нею в м’яча, не бере із собою в походи і на риболовлю, він таким чином закріплює сформовані рольові стереотипи і прищеплює дівчинці усвідомлення її другорядності.

Бажання маленьких хлопчиків гратися з ляльками є цілком природним, так само як і прагнення дівчаток гратися з машинками. Не треба забороняти їм цього. Хлопчик, який грається з ляльками, виявляє не жіночні, а батьківські риси свого майбутнього характеру. Це допоможе йому стати гарним батьком. Немає нічого, поганого, якщо хлопчики і дівчатка хочуть носити однаковий одяг, наприклад, джинси і майки. Якщо ж дівчинка воліє носити плаття — що ж, такий її вибір.

Що ж до хатньої роботи, то і хлопчикам, і дівчаткам корисно давати однакові завдання. Так само для чоловіків і жінок слід було б спільно виконувати якісь роботи як дома, так і поза ним. Хлопчики можуть не гірше за своїх сестер заправляти ліжко, прибирати кімнату і мити посуд. Дівчатка теж здатні працювати в садку й мити машину. Йдеться не про те, що обов’язки між хлопчиками і дівчатками повинні розподілятися точно порівну і вони не можуть більше робити нічого іншого. Намагайтеся лише, щоб у цьому розподілі завдань не була очевидною дискримінація. Приклад батьків може при цьому відіграти важливу роль.

Ремарка
Розмірковуючи про ідентифікацію дітей зі своїми батьками, важливо пам’ятати, що хлопчик переважно ідентифікує себе з батьком, але одночасно і з матір’ю, хоча й меншою мірою чи, точніше кажучи, лише в певному значенні. Я став педіатром тільки через те, що ідентифікував себе зі своєю матір’ю, яка дуже любила дітей. Після мене вона народила ще п’ятьох дітей, і я пам’ятаю, з яким задоволенням давав їм пляшечки з молоком і заспокоював сестричку, щоб вона не плакала, катаючи її терасою в білому плетеному візку.

Я згадую своїх дівчаток-пацієнток, які ідентифікували себе з батьками (орнітологом та імунологом). Таким чином, ідентифікація є більшою мірою виявом інтересу чи нахилів, ніж процентним співставленням чоловічого чи жіночого начала в особистості. У цьому розумінні кожен ідентифікує себе якоюсь мірою з представниками протилежної статі. Це дає змогу людині в міру дорослішання і розвитку особистості краще розуміти протилежну стать і, звісно, йде на користь суспільству в цілому, позаяк створює різноманітні підходи у будь-якій професії.

Оскільки в дитини ще не існує стовідсоткової ідентифікації з власною статтю, краще дозволити їй рости з таким змішаним ототожненням статі та інтересів, яке для неї буде зручне, ніж прищеплювати їй комплекс провини через батьківське несхвалення.

Липень 24th, 2015 by