Отруєння дітей. Дитина та догляд за нею.

Отруєння дітей
Маленькі діти схильні все тягнути до рота. Найчастіше причинами небезпечного отруєння стають аспірин та інші ліки, отрутохімікати для боротьби з комахами і пацюками, гас, бензин, засоби для чищення, політура для меблів і автомобіля, мийні засоби, дезодоранти для туалету, добрива й засоби для обприскування квітів. Потенційну небезпеку становлять одеколони і парфуми, шампуні та інші засоби по догляду за волоссям, що зберігаються у ванній, а також різна косметика.

У США щороку понад 2 мільйони батьків звертаються до токсикологічних відділень з приводу того, що їхня дитина з’їла чи випила щось небезпечне. Будь-які ліки, вітаміни, хімікати, що зберігаються вдома, повинні розглядатися як потенційні отрути для дитини. Навіть ті препарати, які дитина регулярно приймає, можуть виявитися небезпечними для життя і здоров’я при передозуванні. Небезпеку можуть становити і деякі, на перший погляд невинні, речі: тютюн (однорічна дитина наражається на серйозну небезпеку, з’ївши сигарету), аспірин, вітамінні добавки, що містять залізо, рідина для зняття лаку, парфуми, засоби для миття посуду. У разі потрапляння цих хімікатів в організм дитини краще відразу ж проконсультуватися з фахівцем місцевого токсикологічного центру чи зі своїм педіатром.

На найбільший ризик наражаються діти віком приблизно від року до п’яти. На дітей, які молодші 5 років, припадає понад половину всіх випадків отруєння. Отруєння значно частіше трапляється вдома, ніж у якихось інших місцях. Зазвичай від них потерпають активні, допитливі і вперті діти, але й цілком спокійна дитина, яку, здавалося б, і з місця не зрушиш, завжди може влучити момент, щоб відкрити пляшечку з пігулками чи спробувати на смак яку-небудь хатню квітку.

Убезпечте свій дім. Насамперед огляньте своє житло поглядом, а точніше кажучи, очима дитини, а потім вживіть заходів, щоб дім став для малюка безпечним.

• Запишіть телефонний номер найближчого токсикологічного центру

і тримайте його поряд із телефоном, а ще краще приклейте його просто на телефонний апарат. Якщо є можливість, занесіть цей номер у пам’ять телефону, щоб зв’язатися з центром можна було, буквально натиснувши одну кнопку. Якщо у вас виникла бодай найменша підозра, що дитина з’їла щось отруйне, відразу ж проконсультуйтеся за цим телефоном із фахівцями.

• Зберігайте потенційно небезпечні ліки в недоступному для дитини місці чи в спеціальній шафці із замком чи засувкою, яку малюк не зможе відкрити самостійно. На дверях ванної кімнати встановіть на недосяжній для дитини висоті звичайний дверний гачок, щоб позбавити її доступу до ванної, де вона може не тільки отруїтися, а й потонути чи ошпаритися гарячою водою.

• Знайдіть безпечне місце на кухні чи в коморі для зберігання різних засобів для чищення, розчинників, аміаку, вибілювачів, політури, засобу від молі, легкозаймистих рідин, крему для взуття та інших потенційно небезпечних речовин. Безпечним місцем для їх зберігання може бути шафка із замком чи шухляда, встановлена на недосяжній для дитини висоті, до того ж поряд не повинно бути нічого, на що малюк міг би вилізти. Позбудьтеся отрутохімікатів для боротьби з пацюками і комахами — їх дуже небезпечно тримати вдома.

• У підвалі чи гаражі знайдіть безпечне місце для зберігання скипидару, розчинників для фарб, гасу, бензину, інсектицидів, засобів для обробки рослин і боротьби з бур’янами, антифризу, засобів автомобільної косметики. Перш ніж викидати використані ємності з-під цих засобів, переконайтеся, що вони порожні, а потім сполосніть їх водою.

• Раніше батькам рекомендували завжди мати під рукою сироп блювотного кореня. Вважалося, що ці ліки необхідно давати дітям при отруєнні, щоб викликати в них блювання і в такий спосіб видалити отруту з організму. Останні дослідження показали, що цей засіб не тільки не допомагає при отруєннях, але в деяких випадках може і погіршити ситуацію. Якщо у вас дома зберігається пляшечка з таким сиропом, позбудьтеся її.

Корисні звички. Ефективні заходи з профілактики отруєнь складаються із звичайнісіньких повсякденних дій. Ось кілька порад, над якими ви зобов’язані замислитися.

• Відразу ж після приймання ліків ховайте їх у недоступне для дітей місце, найкраще в шухляду, обладнану замком чи засувкою, яку дитина не зможе відкрити самостійно.

• Нанесіть на всі упаковки з-під ліків жирні і яскраві мітки, щоб не переплутати і не дати дитині випадково не ті ліки. Після видужання викиньте всі ліки в унітаз. Дуже мала ймовірність, що вам доведеться використовувати їх повторно. Вони тільки збиватимуть вас з пантелику. Ніколи не тримайте разом свіжі ліки і ті, термін придатності яких минув.

• Понад 30 відсотків усіх випадків отруєння ліками припадає на дітей, що прийняли препарати, приписані їхнім бабусям та дідусям. Простежте за тим, щоб медикаменти ваших батьків були надійно сховані чи, якщо вони приходять до вас у гості, були поза межами досяжності дітей.

• Звичайно всі ліки, що продаються в аптеках, містяться у ємностях, які дитина не може відкрити самостійно. Не перекладайте і не переливайте їх в інший посуд.

• Засоби для чищення та інші хімікати тримайте в тих ємностях, у яких вони були куплені. Не зберігайте засіб для підживлення рослин у пляшці з-під кока-коли, а засіб для чищення мікрохвильових печей у чашці. Це є дуже поширеною причиною серйозних отруєнь.

Отруйні рослини. Дорослі цінують кімнатні рослини і квіти за їхню красу, а маленькі діти, що лазять рачки, вважають їх ще й ласощами. А тим часом багато рослин — понад 700 видів — можуть викликати серйозне отруєння і навіть смерть. Найкраще взагалі не мати вдома ніяких рослин, поки дитина не мине стадію, коли вона все тягне до рота, і не усвідомлює, що «не можна» — це означає «не можна». У крайньому разі помістіть рослини туди, де малюк до них не дотягнеться.

Уважно стежте за маленькими дітьми під час прогулянок у садку чи на вулиці, коли вони опиняються поблизу від рослин.

Нижче ми наводимо короткий перелік смертельно небезпечних рослин: каладіум, дифенбахія, філодендрон, слоняче вухо, англійський плющ, гіацинт, нарцис, омела, олеандр, запашний горошок, дельфініум, живокіст, беладона, наперстянка, конвалія, азалія, лавр, рододендрон, вовчі ягоди, гортензія, ягоди жасмину, бирючина (що використовується як живопліт), тис, дурман звичайний, насіння в’юнка пурпурного, паслін, ягоди гостролиста, а також багато видів грибів.

Деякі рослини отруйні, але не смертельні. При дотику вони можуть викликати подразнення на шкірі, а потрапляючи всередину організму — розпухання губ і язика. Це, наприклад, отруйний плющ, отруйний дуб і сумах.

У місцевому токсикологічному центрі чи у відділі охорони здоров’я можна довідатися, які рослини у вашому домі чи у дворі є отруйними.