Смоктання пальців. Дитина та догляд за нею.

Смоктання пальців
Що означає смоктання пальців. Смоктання пальців у немовлят і в дітей трохи старшого віку має різні причини. Багато малюків починають смоктати пальці чи кулачки ще до народження. Ссання для немовляти — це спосіб одержання їжі і зняття фізичного й емоційного напруження. Діти, яких тривалий час годують груддю, звичайно менш схильні до цієї звички, оскільки їм і так доводиться багато ссати.

Проте одна дитина, що ссе грудь не більше 15 хвилин, ніколи не тягне палець у рот, а інша, котрій пляшечки вистачає на 20 хвилин, до того ще смокче й пальці. Деякі діти починають смоктати пальці ще в пологовому будинку і надовго зберігають цю звичку. Більшість дітей починають смоктати пальці до 3 місяців.

Смоктання пальців відрізняється від жування пальців і кулачків, що спостерігається майже в усіх дітей, коли в них починають різатися зуби (звичайно в 3—4 місяці). Якщо дитина до цього вже смоктала пальці, то тепер вона починає поперемінно то смоктати, то жувати їх.

Смоктання пальців у дітей трохи старшого віку. Коли дитині виповнюється 6 місяців, смоктання пальців набуває трохи іншого значення. Це спосіб заспокоєння. Дитина смокче пальці, коли вона втомилася, коли їй нудно чи в неї поганий настрій, коли їй хочеться спати. Якщо подібна звичка зберігається в неї і в більш старшому віці, то це, скоріш за все, спогад про раннє дитинство, коли ссання було її головним задоволенням. Надзвичайно рідко буває, щоб дитина вперше почала смоктати палець у віці кількох місяців чи навіть року.

Чи треба щось робити батькам з цього приводу? Цілком імовірно, ні, якщо дитина в цілому товариська, весела, завжди знаходить собі заняття і смокче палець, головним чином, увечері перед сном чи періодично протягом дня. Саме по собі смоктання пальців не є ознакою поганого настрою чи самопочуття.

Якщо дитина смокче палець більшу частину часу, замість того щоб спокійно гратися, батьки повинні запитати себе, що їм слід зробити, щоб у дитини не було такої потреби постійно заспокоювати себе. В одного малюка це може бути викликане тим, що він бачить навколо себе тільки дітей старшого віку чи в нього недостатньо іграшок. Можливо, йому довелося просидіти 4 години поспіль у манежі. Хлопчикові, якому півтора року, напевно, вже страшенно набридло, що мати не може дати протягом дня якогось цікавого заняття для нього. В іншої дитини навколо повно дітей, з якими можна погратись, і ніхто їй нічого не забороняє, але вона надто боязка, щоб самій включитися в цю діяльність. Замість цього вона спостерігає за дітьми і смокче палець.

Усі ці приклади я наводжу тільки для того, щоб стало зрозуміло: відучити дитину смоктати палець можна тільки одним способом постаратися зробити так, щоб вона була задоволена своїм життям.

Наслідки смоктання пальців. Фізичні проблеми, викликані смоктанням пальців, не такі значні: звичайно це огрубіння шкіри на пальцях (минає згодом само по собі). Може виникнути також незначна інфекція від бруду, що збирається під нігтями. З нею також нескладно впоратися.

Найбільш серйозні проблеми пов’язані з ростом зубів. Дійсно, при постійному смоктанні пальців передні верхні зуби відхиляються вперед, а нижні назад. Який великий буде цей зсув, залежить від того, як інтенсивно дитина смокче пальці і як їх розміщує в роті. Стоматологи твердять, що зміна нахилу молочних зубів ніяк не впливає на ріст постійних, які з’являються приблизно в 6 років.

Якщо дитина до 6 років припинила смоктати палець (а так зазвичай і буває), то ймовірність неправильного росту постійних зубів стає зовсім незначною.

Як уникнути смоктання пальців. Якщо дитина смокче палець лише протягом кількох хвилин перед годуванням, вам нема чого турбуватися. Можливо, вона просто зголодніла. Коли ж малюк намагається засунути палець у рот відразу ж після годування чи постійно смокче його в перервах між годуваннями, слід подумати, чим це може бути викликане.

Помітивши, що дитина починає смоктати палець чи кулачок, не зупиняйте її відразу. Дайте їй під час наступного годування довше поссати грудь, пляшечку чи пустушку.

Якщо дитина не смоктала пальці з моменту свого народження, то кращий спосіб, щоб вона і не починала це робити, — використати пустушку в перші 3 місяці. При годуванні дитини з пляшечки зробіть отвір у сосці поменше, щоб малюк витратив більше сил на ссання під час годування. Годуючи груддю, збільшіть час годування, навіть коли дитина вже одержала потрібну їй порцію молока.

При пропусканні деяких годувань до цього питання слід підходити обережніше. Річ у тім, що смоктальний інстинкт задовольняється не тільки за рахунок тривалості кожного годування, а й за рахунок частоти годувань. Тому, якщо дитина все ще смокче пальці, треба збільшити, наскільки це можливо, час кожного годування груддю чи з пляшечки.

Якщо, наприклад, тримісячна дитина вже готова відмовитися від вечірнього годування, але при цьому смокче пальці, то краще почекати зо два місяці і продовжувати годувати її за графіком. Методи, що не діють. Чи можна зв’язати дитині руки, щоб вона не могла смоктати пальці? Це змусить її ще більше нервувати і створить більш серйозні проблеми. Крім того, цей спосіб зазвичай не дає ніяких результатів, бо не може задовольнити потребу дитини в ссанні. Деякі вкрай зневірені батьки навіть прив’язують до рук дитини шини, які не дають їй зігнути лікті, або мажуть пальці чимось гірким. Ці муки можуть тривати місяцями, але того дня, коли шини зняті, а пальці нічим не змазані, вони відразу знову опиняться в роті.

Деякі батьки, щоправда, запевняють, що домоглися гарних результатів, використовуючи ці методи. Однак, скоріш за все, в цьому разі йдеться не про найзавзятіших «смоктунів». Багато дітей припиняють смоктати палець незалежно від того, чи вживаєте ви якихось заходів проти цього. Якщо ж подібна звичка глибоко вкоренилася в дитині, то ані шини, ані змазування рук гірчицею, ані будь-які інші стримуючі чинники проблеми не вирішать.

Як подолати звичку. Ані шини, ані рукавички, ані намазування пальців чимось гірким не допомагають облишити звичку ні в старших дітей, ні в немовлят. Вони тільки погіршують становище, бо в гру вступає вольове протиборство між дитиною і батьками. Аналогічний ефект мають спроби лаяти крихітку і силою виймати її руки з рота. А що, коли скористатися перевіреним трюком і дати малюкові в руку іграшку, коли він починає смоктати пальці? Звичайно, мати під рукою 2 3 цікаві речі, щоб дитина не нудьгувала, не завадить у будь-якому разі. Та коли щоразу, Як вона засуне палець у рот, ви летітимете до неї з іграшками, вона дуже скоро розкусить ваші хитрощі.

Може, спробувати підкупити її? Якщо ваша дитина належить до тих небагатьох дітей, хто продовжує смоктати палець у 5 років, і ви боїтеся за її постійні зуби, що мають невдовзі з’явитись, ви можете спробувати цей спосіб, але «приманка» повинна бути надзвичайно цікавою для дитини. Наприклад, дівчинці 4—5 років, якій час уже відвикати від цієї звички, можна нафарбувати нігті на руках лаком, як дорослій дівчині. Але навряд чи знайдеться дитина, в якої у 2 чи 3 роки вистачить сили волі, щоб протистояти інстинкту, сподіваючись на винагороду. Скоріш за все, ви цим нічого не доможетеся.

Якщо дитина всього лише смокче пальці, то можете вважати, що в неї в житті все гаразд. Вам варто лише зрідка нагадувати їй, що одного дня вона виросте і вже не тягтиме руки до рота. Підбадьорливі слова допоможуть їй захотіти позбутися шкідливої звички, як тільки вона буде готова до цього. Головне — не сварити дитину.

Батькам важливіше самим позбутися думок про цю звичку. Якщо це вас постійно тривожить, хай навіть ви і не кажете ані слова, дитина помічає вашу напругу і реагує всупереч вашим бажанням. Пам’ятайте, що смоктання пальців згодом минає саме по собі. Практично завжди це трапляється ще до того, як з’являються постійні зуби. Однак буває так, що ця звичка спочатку минає на якийсь час, а потім знову поновлюється, особливо під час хвороби чи коли перед дитиною стоїть якесь важке завдання. Звичайно діти цілком позбуваються її у віці від 3 до 6 років.

Деякі зубні лікарі прикріплюють до передніх верхніх зубів дитини металевий дріт, що робить смоктання пальців не тільки неприємним, а й практично неможливим. Очевидно, це вже останній засіб, але він має і свої недоліки. Така процедура дорога, і вона повністю позбавляє дитину можливості здійснювати контроль над своїм тілом саме в тому віці, коли для неї це дуже важливо.