Свинець і ртуть – небезпека для дитини. Дитина та догляд за нею.

Свинець і ртуть – небезпека для дитини

Свинець і ртуть – небезпека для дитини
У чому небезпека свинцю. Свинець — це метал, що дістав велике поширення в нашій індустрії. До недавнього часу він містився в побутових фарбах, бензині і навіть у столовому посуді. Ми вже давно знаємо, що свинець не відіграє ніякої ролі в людському організмі, на відміну від інших металів, таких як залізо чи мідь, які вкрай важливі для здоров’я. Але тільки в останні двадцять років ми зрозуміти, наскільки є небезпечним свинець, особливо для дітей. У великих дозах цей елемент викликає ураження головного мозку та інші важкі захворювання. Навіть у малих дозах він звичайно впливає на дітей, знижуючи (хні розумові здібності.

Я підкреслюю слово «звичайно», оскільки важко оцінити вплив мікроскопічних доз свинцю на кожну конкретну дитину. Лише коли дослідники обстежують сотні і тисячі маленьких пацієнтів, стає зрозуміло, що їхній середній рівень розумового розвитку знижений. Іншими словами, якщо в дитини трохи підвищений рівень вмісту свинцю в крові (10—20 мкг/дл), ніхто не зможе з певністю твердити, як це позначиться на її здоров’ї і розвитку. У багатьох дуже розумних людей у дитинстві був помічений високий вміст свинцю в крові. Однак це не означає, що ми не повинні звергати уваги на свинець. Просто ви не повинні панікувати, якщо його рівень у вашої дитини трохи підвищений.

Звідки і як свинець потрапляє в організм. Отруєння свинцем найчастіше відбувається в маленьких дітей віком від року до п’яти, які звичайно тягнуть у рот усе, що потрапляє їм до рук. Діти, які недоїдають чи яким бракує заліза, поглинають більше свинцю. Тому правильне харчування дуже важливе для профілактики отруєння свинцем.

Джерелом свинцю часто стає стара фарба на віконних рамах чи на зовнішніх стінах будинку. Фарба, відшаровуючись, разом зі свинцем, що міститься в ній, потрапляє в пил, а звідти на руки дитини. Іншими джерелами є кераміка зі свинцевою глазур’ю (сучасна промислова кераміка виготовляється вже без застосування свинцю), вода з водопровідних труб зі свинцю в старих будинках і деякі традиційні лікарські препарати.

Що робити. Якщо ви живете в старому будинку чи в місті, де помічений високий рівень отруєнь свинцем, дітям у перші роки життя необхідно регулярно робити аналіз крові на вміст свинцю. Якщо цей показник надмірно високий, лікар пропише ліки для виведення свинцю з організму. Якщо рівень вмісту свинцю підвищений незначно, то головним завданням стає видалення свинцю з навколишнього середовища і забезпечення організму дитини залізом. У цьому разі дитячий організм сам виводить надлишок свинцю. Ось кілька порад щодо того, як ви можете уберегти дитину.

• Перевірте стан фарби на вікнах і дверях. Видаліть фарбу, що легко обсипається, і покрийте віконні рами і двері новою фарбою.

• Не намагайтеся видалити стару фарбу, що містить свинець, зіскоблюючи її, зачищаючи наждаковим папером чи випалюючи. Усі ці методи суттєво підвищують вміст свинцю в повітрі квартири. Якщо потрібно видалити стару фарбу, доручіть це завдання фахівцям, а самі на цей час підіть разом з дитиною з дому.

• Регулярно мийте підлогу розчином мийного засобу з високим вмістом фосфатів, щоб позбутися пилу, що містить свинець.

• Уважно вивчіть усі місця, де ваша дитина проводить значну частину часу: власний дім, двір, під’їзд, дитячий садок.

• Якщо у вас дуже старі водопровідні труби, давайте холодній воді стекти протягом кількох хвилин, перш ніж вживати її для пиття чи готування їжі. Кип’ятіння води не видаляє з неї свинець, а тільки ускладнює проблему.

• Намагайтеся не користуватися керамічним посудом, покритим глазур’ю, якщо тільки ви абсолютно не впевнені, що він виготовлений без застосування свинцю.

• Будьте обережні, застосовуючи народні лікарські засоби, приготовлені за старими книжками (купленими ще вашою бабусею). Багато з них містять свинець.

Вивчайте постійно цю проблему. Якщо в навколишньому середовищі міститься свинець, то вам знадобиться ще багато інформації. Порадьтеся зі своїм лікарем. Візьміть брошури на цю тему в місцевому відділі охорони здоров’я.

Ртуть багато в чому подібна до свинцю: це теж метал, який так само дуже поширений у нашій індустрії. Обидва ці метали у великих дозах можуть викликати ураження головного мозку, а в малих впливають на його розвиток. Із заводів і шахт ртуть потрапляє в озера й океани. Там вона нагромаджується в мікроскопічних організмах, рибі, а в результаті знаходить свій шлях до кінцевого споживача — до нас. З цієї причини намагайтеся не зловживати рибою під час вагітності і годування груддю. Краще взагалі не вживати в їжу рибу, пійману в дуже забруднених водах, а також велику хижу рибу (наприклад, рибу-меч), яка за своє довге життя нагромадила в організмі чимало ртуті.

Іншим джерелом ртуті є ртутні термометри. Коли вони розбиваються, кульки ртуті, що витікають з них, поступово випаровуються, а пари цієї речовини отруйні. Найкраще вчинити з ртутним термометром так, як ви вчиняєте з іншими токсичними відходами: позбудьтеся його. Але не викидайте його у відро для сміття, а віднесіть на санепідемстанцію, де знають, як ним правильно розпорядитися. Замість нього купіть собі дешевий, точний і безпечний цифровий електронний термометр.

Липень 20th, 2015 by