ПЕРЕХІД ВІД СОСКИ ДО ЧАШКИ — ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Готовність відмовитися від пляшечки. Одні батьки хочуть відучувати своїх дітей від соски до року. Інші гадають, що дитина має смоктати грудь або ж їсти з пляшечки до 2 років. Таке рішення залежить як від наміру батьків, так і від бажання дитини.

Деякі діти вже в 5—6 місяців уграчають інтерес до смоктання. Замість того щоб ретельно смоктати протягом 20 хвилин, як раніше, вони через кожні 5 хвилин зупиняються, щоб погратися з батьками, з пляшечкою чи власними руками. Це перші ознаки того, що малюк може відмовитися від соски. У 8, 9 чи 12 місяців такі діти стають більш байдужими до груді чи до пляшечки, хоч і не відмовляються від них, коли їм пропонують. їм подобається пити молоко з чашки, і вони дедалі частіше використовують цей спосіб харчування.

Звичка до пляшечки. Інші діти віком 6—9 місяців, навпаки, дужче звикають до пляшечки. їхні батьки кажуть: «Ой, як він любить свою пляшечку! Він дивиться на неї весь час, поки їсть що-небудь інше. Коли до неї доходить черга, він жадібно хапає її і весь час щось бурмоче, поки п’є. Він дуже підозріло ставиться до суміші, яку йому дають з чашки, хоча досі вона йому подобалася». Багато хто з цих дітей зберігає велику залежність від пляшечки перед сном аж до півтора і навіть двох років. Без неї вони не можуть заспокоїтися і вперто не хочуть, щоб їх годували з чашки чи склянки. (Цікаво, що вони із задоволенням п’ють з чашки воду або сік.)

Діти, яким дозволяли брати пляшечку із собою в ліжечко, дужче звикають до соски в другій половині першого року життя. Ця пляшечка стає для дитини улюбленою втіхою перед сном, нагадуючи про перші місяці життя, коли найбільше задоволення і безпеку вона відчувала від безпосередньої близькості з батьками. Пляшечка стає для неї фактично замінником батьків. У дітей, які у 5—7 місяців смоктали соску, сидячи на колінах у батьків, така звичка до пляшечки не розвивається, бо їхні реальні батьки були в цей час поруч.

Тому, щоб уберегти дитину від стійкої залежності від пляшечки, яка може затримати перехід до чашки аж до 18—24 місяців, давайте їй соску, тільки тримаючи на руках, і не дозволяйте брати пляшечку із собою в ліжко.

Якщо в дитини до 6 місяців, коли в неї з’являються зуби, вже сформувалася звичка до пляшечки перед сном, треба принаймні замінити її вміст (з молочної суміші на воду). Таким чином ви вбережете дитину від карієсу. Якщо вводити ці зміни поступово, раз по раз розбавляючи водою вміст пляшечки, то дитина невдовзі поступово звикне до чистої води на ніч. А після цього вам буде легше вмовити малюка зовсім відмовитися від звички брати із собою пляшечку в ліжко.

Пиття з чашки у п’ять місяців. Коли дитині виповниться 5 місяців, непогано щодня давати їй зробити кілька ковтків молочної суміші з чашки. Це не означає, що ви вже почали привчати її до чашки. Ви лиш показуєте їй, що їжу можна отримувати і таким способом, причому робите це в тому віці, коли в малюка ще не склалося усталених звичок.

Один раз на день наливайте 15 мл молочної суміші в невелику чашку чи склянку. Дитині навряд чи захочеться зробити більше одного ковтка за раз, і не треба змушувати її робити більше. Нехай вона подумає, що це розвага. Коли малюк почне впевнено пити суміш із чашки, запропонуйте йому воду або розведений сік. Зрештою він зрозуміє, що так можна пити будь-яку рідину.

Як допомогти дитині користуватися чашкою. Після того як ви вперше познайомили малюка з чашкою, ненав’язливо пропонуйте її під час приймання твердої їжі разів зо два на день, підносячи її до губ дитини. Тримайте чашку на очах, щоб дитина могла показати на неї, коли їй захочеться ще раз скористатися нею. (Якщо ви даєте їй пляшечку наприкінці годування, вона не повинна бути в полі зору дитини.) Малюк може також поцікавитися тим, що п’єте ви, тому можна піднести свою склянку до його губ і дати покуштувати, якщо в склянці напій, який можна вживати.

Нехай дитина спробує тримати чашку самостійно. У 6 місяців вона охоче хапає все, що на очі навернеться, і тягне собі в рот. Дайте їй невеличку порожню пластмасову чашку, яку зручно тримати в руках, або спеціальну дитячу чашку з двома ручками. Коли малюк упевнено триматиме її, налийте туди трошки молочної суміші. У міру того як він удосконалюватиме свої навички, збільшуйте кількість молока. Якщо малюк почне пручатися і чашка вже не цікавитиме його, не наполягайте. Зробіть перерву на 1—2 годування, а потім знову запропонуйте йому чашку. Пам’ятайте, що в ранньому віці дитина, очевидно, не зможе зробити кілька ковтків підряд. Багато дітей опановують цю навичку тільки до року чи до півтора року. Раджу робити подібні експерименти у ванні.

Діти віком від року до двох, що недовірливо ставляться до старої чашки, яку їм уже пропонували раніше, можуть тішитися новою чашкою чи склянкою іншої форми або кольору. Змінити думку дитини з приводу чашки іноді допомагає заміна теплого молока на холодне. Деякі батьки виявили, що при додаванні до молока невеликої кількості каші смак їжі змінюється і дитині хочеться її покуштувати. Через декілька тижнів поступово починайте зменшувати кількість каші.

Існують спеціальні поїльники з покришкою і плоским носиком, призначені для поступового відучування від пляшечки. Покришка не дає можливості молоку розхлюпуватися, а носик дитина може взяти в рот. Одним батькам вони подобаються, бо малюк з такої поїлки не може розлити молоко, але необхідних навичок тримання в руках набуває. Інші батьки заперечують, оскільки їм здається, що дитині, котра звикла після пляшечки до поїльника, потім знову доведеться звикати до чашки чи склянки, але вже без носика. Існують також спеціальні чашки з двома ручками, які дитині легше тримати, а також чашки з обважненим дном.

Навіщо в однорічному віці треба відучувати від соски? Основна причина, з якої переходити від пляшечки до чашки потрібно у віці близько року, полягає в тому, що в цей період діти найлегше сприймають зміни. Більшість однолітніх малюків уміють самі тримати пляшечку під час годування, і не треба їм у цьому заважати. Однак ви можете допомогти їм стати більш дорослими, навчивши користуватися чашкою.

Інша причина переходу від соски до чашки полягає в тому, що батьків починає турбувати звичка дитини ходити всюди з пляшечкою і періодично прикладатися до неї. Діти, які час від часу смокчуть молоко з пляшечки протягом дня, наражаються на небезпеку розвитку карієсу. Рідина, що містить цукор, утворює наліт на зубах, у якому активно розмножуються бактерії. Крім того, така звичка знижує апетит малюка і сповільнює його ріст.

Відучуйте дитину від соски поступово. Зберігайте спокій і прислухайтеся до бажань дитини. Якщо вашому малюкові вже 9—12 місяців і він збайдужів до пляшечки, але любить пити молочну суміш із чашки, то поступово збільшуйте її кількість у чашці. Пропонуйте йому чашку під час кожного годування. За рахунок цього відповідно зменшується кількість суміші в пляшечці.

Потім в одне з годувань, коли дитина найменше виявляє цікавість до пляшечки, повністю відмовтеся від неї. Зазвичай це буває під час сніданку чи обіду. Через тиждень можна відмовитися від другої пляшечки, а ще через тиждень і від третьої. Для більшості дітей пляшечка на вечерю — найулюбленіша їжа, і вони довго не хочуть від неї відмовлятися. Інші малюки відчувають таке ж ставлення до ранкової пляшечки.

Перехід від соски до чашки не завжди минає спокійно. Коли в дитини ріжуться зуби або вона застудилась і погано себе почуває, вона може знову тимчасово повернутися до пляшечки. Не йдіть проти бажань малюка. Якщо він почав уже поступово відмовлятися від пляшечки, то цей процес обов’язково поновиться, коли він відчує себе краще.

Коли дитина не хоче відмовлятися від соски. Іноді діти віком 9—12 місяців ніяк не хочуть відмовлятися від пляшечки. Зробивши один ковток із чашки, вони можуть нервово відштовхнути її або прикинутися, що взагалі не знають, навіщо вона потрібна. Молоко тече в них мимо рота, а вони при цьому невинно посміхаються. До 12 місяців дитина може трохи полагіднішати, але недовірливе ставлення до чашки зберігається в неї до 15 місяців чи навіть довше. Налийте З0 мл молочної суміші в невелику склянку, яку малюкові зручно тримати в руках, і ставте її щодня на тацю перед дитиною, сподіваючись, що вона її все ж вип’є. Якщо дитина зробить усього один ковток, не змушуйте її зробити два. Зробіть вигляд, що вам це байдуже.

Коли дитина, яка недовірливо ставиться до чашки, почне потроху пити з неї, побудьте терплячими, бо, напевно, мине ще кілька місяців, перш ніж вона повністю відмовиться від соски. Особливо це стосується пляшечки, яку дитина отримує на вечерю чи перед сном.

Багато дітей, які пізно переходять до чашки, вимагають свою пляшечку перед сном аж до дворічного віку, особливо ті, що звикли брати її з собою в ліжечко.

Тривоги батьків з приводу відучування від соски. Батьки часом виявляють велике занепокоєння з приводу того, що дитина ніяк не може відвикнути від пляшечки. Найчастіше малюкові продовжують давати пляшечку саме тому, що батьків тривожить, що він їсть з чашки менше, розмножуються бактерії. Крім того, така звичка знижує апетит малюка і сповільнює його ріст.

Відучуйте дитину від соски поступово. Зберігайте спокій і прислухайтеся до бажань дитини. Якщо вашому малюкові вже 9—12 місяців і він збайдужів до пляшечки, але любить пити молочну суміш із чашки, то поступово збільшуйте її кількість у чашці. Пропонуйте йому чашку під час кожного годування. За рахунок цього відповідно зменшується кількість суміші в пляшечці.

Потім в одне з годувань, коли дитина найменше виявляє цікавість до пляшечки, повністю відмовтеся від неї. Зазвичай це буває під час сніданку чи обіду. Через тиждень можна відмовитися від другої пляшечки, а ще через тиждень і від третьої. Для більшості дітей пляшечка на вечерю — найулюбленіша їжа, і вони довго не хочуть від неї відмовлятися. Інші малюки відчувають таке ж ставлення до ранкової пляшечки.

Перехід від соски до чашки не завжди минає спокійно. Коли в дитини ріжуться зуби або вона застудилась і погано себе почуває, вона може знову тимчасово повернутися до пляшечки. Не йдіть проти бажань малюка. Якщо він почав уже поступово відмовлятися від пляшечки, то цей процес обов’язково поновиться, коли він відчує себе краще.

Коли дитина не хоче відмовлятися від соски. Іноді діти віком 9—12 місяців ніяк не хочуть відмовлятися від пляшечки. Зробивши один ковток із чашки, вони можуть нервово відштовхнути її або прикинутися, що взагалі не знають, навіщо вона потрібна. Молоко тече в них мимо рота, а вони при цьому невинно посміхаються. До 12 місяців дитина може трохи полагіднішати, але недовірливе ставлення до чашки зберігається в неї до 15 місяців чи навіть довше. Налийте З0 мл молочної суміші в невелику склянку, яку малюкові зручно тримати в руках, і ставте її щодня на тацю перед дитиною, сподіваючись, що вона її все ж вип’є. Якщо дитина зробить усього один ковток, не змушуйте її зробити два. Зробіть вигляд, що вам це байдуже.

Коли дитина, яка недовірливо ставиться до чашки, почне потроху пити з неї, побудьте терплячими, бо, напевно, мине ще кілька місяців, перш ніж вона повністю відмовиться від соски. Особливо це стосується пляшечки, яку дитина отримує на вечерю чи перед сном.

Багато дітей, які пізно переходять до чашки, вимагають свою пляшечку перед сном аж до дворічного віку, особливо ті, що звикли брати її з собою в ліжечко.

Тривоги батьків з приводу відучування від соски. Батьки часом виявляють велике занепокоєння з приводу того, що дитина ніяк не може відвикнути від пляшечки. Найчастіше малюкові продовжують давати пляшечку саме тому, що батьків тривожить, що він їсть з чашки менше, ніж висмоктував свого часу із соски. Припустімо, у 9—12 місяців він випиває з чашки за сніданком 170 мл молока, за обідом 170 мл і за вечерею 115 мл і не надто сильно тягнеться до пляшечки. Однак якщо мати дасть йому пляшечку наприкінці годування, він вип’є ще трохи суміші. Дитині, яка в цьому віці випиває 450 мл молока з чашки і не дуже цікавиться соскою, пляшечка вже не потрібна.

Ще одна проблема може виникнути, коли батьки на другому році життя дають дитині пляшечку як заспокійливий засіб. Тільки-но малюк розплачеться вдень чи прокинеться вночі, жалісливі мати чи батько відразу несуть йому пляшечку. Таким чином, дитина може отримати за добу до 8 пляшечок, тобто майже 2 л молока. Природно, апетит у неї знижується і вона гірше споживає іншу їжу. З точки зору поживної цінності дітям не можна давати більше 950 мл молока чи молочної суміші на добу.