Нетримання сечі. Дитина та догляд за нею.

Нетримання сечі
Вік, у якому більшість дітей перестають мочитися в ліжко, становить приблизно 4 роки для дівчаток і 5 років для хлопчиків. Ніхто не знає, чому дівчатка випереджають хлопчиків (як і в мовному розвитку, вмінні контролювати емоції). Можливо, через те, що мозок у них розвивається швидше. У восьмирічному віці приблизно 8 відсотків дітей, тобто один з дванадцяти, як і раніше, мочаться в ліжко. Тому коли до мене приводять третьокласника, у якого нічне нетримання сечі, я можу втішити його тим, що серед його однокласників напевно є принаймні ще одна дитина з такою ж самою проблемою.

Різні види нетримання сечі. Медики називають нетримання сечі енурезом. Існує три основних типи енурезу. Найбільш поширений — коли дитина залишається сухою весь день, але вночі іноді мочиться в ліжко. Лікарі називають цю проблему початковим нічним енурезом. Другий тип, коли дитина, що тривалий час, принаймні 5—6 місяців поспіль, прокидалася вранці сухою, раптом знову починає мочитися в ліжко. Цей випадок називають вторинним нічним енурезом. Третій тип, коли дитина мочиться в одяг протягом дня, називається денним енурезом.

Усі ці три типи енурезу доцільніше розглядати окремо, оскільки вони часто-густо мають різні причини і потребують особливого лікування. У цілому можна сказати, що вторинний нічний енурез (нічне нетримання сечі після тривалого «сухого» періоду) і денний енурез найчастіше викликані тими чи іншими захворюваннями, наприклад, інфекцією чи діабетом. Іноді до цього призводить тяжкий психологічний стрес, наприклад, сексуальне насильство над дитиною. З цих причин будь-яка дитина з вторинним нічним чи з денним енурезом повинна перебувати під наглядом лікаря.

Є, щоправда, один виняток з цього правила. Дитина віком 4—5 років, що кілька місяців поспіль прокидалася сухою, може почати мочитися вночі в ліжко під впливом стресу. Можливо, таким стресом може бути народження в неї молодшого брата чи сестри, нове місце мешкання чи інші суттєві зміни в житті. Терпіння і підтримка допоможуть вирішити цю проблему. За кілька тижнів дитина заспокоїться і знову зможе всю ніч залишатися сухою.

Причини. Певну роль відіграє спадковість. Часто трапляється, що в когось із батьків у дитинстві і навіть у підлітковому віці було нетримання сечі. Якщо в обох батьків у дитинстві був нічний енурез, то ймовірність появи таких же проблем у дитини становить 75 відсотків. Батькам часто здається, ніби причиною нічного нетримання сечі у дитини є те, що вона спить міцніше, ніж інші діти, і її важче розбудити. Втім, фахівці, які вивчали дитячий сон, не знаходять цьому підтверджень. У дітей, що мочаться в ліжко, сечовий міхур не менший, ніж в інших дітей. Можливо, їхній міхур просто має властивість спорожнятися ще до того, як переповниться.

У рідкісних випадках нічний енурез буває викликаний причинами медичного характеру, такими як інфекція сечовивідних шляхів, однак здебільшого діти, які мочаться в ліжко, цілком здорові. Досить часто трапляється явище, коли нічне нетримання сечі супроводжується запором. Сечовий міхур розташований поруч із прямою кишкою. Якщо пряма кишка переповнена твердим випорожненням, вона тисне на сечовий міхур, внаслідок чого він стискається навіть тоді, коли він напівпорожній, замість того щоб розтягуватися, звільняючи місце для додаткової кількості сечі.

Позбавивши дитину від запору, ми дуже часто вирішуємо при цьому і проблему енурезу. Водночас спроби лікувати енурез, не усунувши попередньо причин запору, зазвичай бувають невдалими.

Здебільшого причиною нічного нетримання сечі є те, що дитина ще не навчилася залишатися сухою всю ніч. Згодом кожна сьома дитина позбувається цієї проблеми самостійно. Для інших же існують ефективні способи, які прискорюють цей процес.

Як навчитися залишатися сухим. Насамперед дитина повинна усвідомити проблему. Звичайно люди вирішують її двома шляхами. Вони або встають серед ночі і йдуть у туалет, або утримують сечу до ранку. Щоб утримати сечу, в організмі задіяні два м’язи, що мають назву сфінктери. Коли вони стискаються, то блокують сечовивідні канали, перепиняючи шлях сечі. При розслабленні цих м’язів сечовивідні шляхи відкриваються. Один із цих сфінктерів може контролюватися свідомо. Ви задіюєте його, коли вам необхідно дотерпіти до наступної зупинки метро. Контроль над другим сфінктером перебуває на рівні підсвідомості, як і контроль над багатьма іншими м’язами нашого тіла, що працюють за принципом автопілота. Під час сну цей м’яз має бути постійно скорочений, інакше ліжко буде мокрим. Для цього мозок повинен стежити за сигналами, що надходять від наповненого сечового міхура, і посилати відповідні сигнали сфінктеру, утримуючи його в замкненому стані.

Якщо дитина вже вміє кататися на велосипеді, вона може використати цей свій досвід, щоб зрозуміти, як залишатися сухою всю ніч. Як і їзда на велосипеді, керування сфінктером потребує практики. Як тільки мозок зрозумів, як можна утримувати рівновагу на велосипеді, вам уже не доводиться свідомо думати про це. Ви просто сідаєте в сідло і рушаєте. Так само і з сечовим міхуром. Як тільки мозок навчився керувати ним, ви просто лягаєте і засинаєте. Все інше зробить «автопілот».

Лікування нічного енурезу. Спробуйте залишати на ніч світло в прихожій, щоб дитині було простіше дістатися до туалету. Слід також нагадувати дитині, щоб вона не пила багато за годину чи дві до сну. Деякі батьки наполягають на тому, щоб малюк взагалі нічого не пив після вечері, але цей радикальний спосіб завдає багато неприємних відчуттів дитині і рідко буває ефективним.

Доцільно скоротити споживання рідин, що містять кофеїн, таких як кока-кола чи чай, оскільки кофеїн посилює виробництво сечі в організмі.

Хорошим рішенням може бути так званий метод «сендвіча», що дає дитині можливість спати в сухому ліжку і зберігати при цьому самостійність. Застеліть матрац клейонкою, поверх неї постеліть простирадло, потім ще одну клейонку і ще одне простирадло. Якщо вночі верхнє простирадло стане мокрим, дитина може просто зняти його разом з верхньою клейонкою і продовжувати спати на сухому простирадлі.

Багато лікарів намагаються лікувати енурез лікарськими препаратами. Один з них — іміпрамін — іноді використовується (у значно більших дозах) для лікування депресії в дорослих. Інший засіб, десмопресін, містить гормон, що сповільнює вироблення сечі в нирках. І ті, і ті ліки можуть дати спочатку непоганий результат, але в них є і негативні властивості. Передозування кожного з цих засобів може бути дуже небезпечне. Крім того, десмопресін дуже дорого коштує. І жодні з цих ліків не вирішують проблему цілком. Щойно дитина припиняє приймати їх, імовірність рецидиву нічного нетримання сечі знову значно підвищується.

Набагато краще покладатися на здатність мозку до навчання. Дитині часто допомагає, коли вона може собі уявити, що з нею відбувається вночі. Коли сечовий міхур переповнюється сечею, у мозок надходить сигнал. Мозок реагує на нього, або розбудивши дитину, або стиснувши сфінктер, що утримує сечу в міхурі.

Дитина, наділена фантазією, може уявити собі маленького чоловічка, що чергує за пультом у його мозку. Коли по дротах (нервах) надходить сигнал, що сечовий міхур повний, чоловічок підхоплюється і калатає у дзвіночок чи вживає якихось інших заходів, щоб мозок зберіг ліжко сухим. Якщо дитина уявить собі цю сцену кілька разів перед сном, то велика ймовірність, що вона залишиться сухою всю ніч.

Крім того, ви можете придбати спеціальний прилад з електричним датчиком, що реагує на найменшу кількість сечі. У деяких приладах при цьому вмикається дзвінок, а в інших вібруючий пристрій. І в тому і в іншому випадку дитина прокидається за перших ознак сечовипускання. Такий прилад при постійному використанні здатний допомогти в трьох випадках з чотирьох. Він зовсім безпечний. Досвідчений лікар, що знається на проблемі нічного енурезу, допоможе вам навчитися правильно користуватися приладом.

Найголовніша перевага немедикаментозного лікування полягає в тому, що дитина сама вирішує цю проблему. Наступного разу, коли їй трапляться труднощі в житті, нагадаєте їй, що свого часу вона вже справилася з нелегким завданням. Таким чином, перемога над енурезом стає чинником, що допомагає дитині подорослішати.