Виклик лікаря додому. Дитина та догляд за нею.

Виклик лікаря додому

Виклик лікаря додому
Ознайомтеся з розпорядком. З’ясуйте, в який час у вашій поліклініці приймають дзвінки щодо виклику лікаря додому. Зазвичай це робиться через медреєстратора, що відповідає на дзвінки і вирішує, чи потрібно показувати дитину лікарю. Запитайте, у який час краще телефонувати, якщо дитина занедужала і їй необхідний огляд лікаря. У більшості дітей симптоми захворювання звичайно з’являються надвечір, і лікарі найчастіше просять повідомляти їм про це якомога раніше з ранку наступного дня, щоб вони могли спланувати свій робочий графік.

Уночі чи у вихідні порядок виклику лікаря зовсім інший. У багатьох поліклініках є телефон, по якому можна телефонувати цілодобово, якщо здоров’я дитини викликає у вас серйозне занепокоєння. Звичайно ви потрапляєте в цьому разі на автовідповідач, що реєструє всі вхідні дзвінки, чи на медсестру або чергового лікаря, які не знають ні вас, ні вашої дитини. Якщо лікар чи медсестра недооцінять ступінь тяжкості захворювання дитини, це може призвести до серйозних наслідків.

Коли треба викликати лікаря. Якщо у вас є старші діти, то напевно ви й самі добре розумієте, з яких питань слід негайно зв’язатися з лікарем, а які почекають до наступного ранку чи навіть до наступного візиту до поліклініки.

Молоді батьки більш упевнено почувають себе, якщо в них є перелік симптомів, за наявності яких у дитини треба телефонувати лікарю. Звісно, жоден такий список не може претендувати на всеосяжність. Зрештою, існують тисячі різних хвороб і травм. Найкраще в цьому разі керуватися здоровим глуздом. Якщо стан дитини вас дійсно непокоїть, слід зробити дзвінок, навіть коли ви і підозрюєте, що насправді нічого особливо серйозного немає. Краще спочатку частіше турбувати лікаря, ніж нічого не робити, коли малюкові дійсно потрібна допомога.

Головне — запам’ятайте, що до лікаря треба звертатися негайно, хоча б телефоном, якщо дитина виглядає хворою. Наприклад, у неї незвичайно стомлений вигляд, сонливість, втрата інтересу до того, що відбувається, а також надмірне збудження, дратівливість і занепокоєння чи незвичайно бліда шкіра. У перші 2—3 місяці життя трапляється, що навіть у дитини, яка серйозно захворіла, не підвищується температура і відсутні інші ознаки хвороби.

Якщо дитина виглядає хворою, то лікарю треба повідомити про це навіть за відсутності якихось інших симптомів. З іншого боку, якщо малюк активний, життєрадісний, веселий і задоволений, то за наявності будь-яких симптомів дуже малоймовірно, що з ним відбувається щось серйозне.

Симптоми, що потребують термінового виклику лікаря. Попри все сказане вище, існує кілька симптомів, про які відразу ж слід повідомляти лікаря.

Жар. Якщо дитині менше 3 місяців, телефонуйте негайно, щойно температура підніметься до 38 °С чи вище (вимірювання треба робити ректальним способом), нехай навіть малюк виглядає цілком здоровим. У немовлят захворювання розвиваються дуже швидко, навіть коли в них трохи підвищена чи нормальна температура. У дітей трохи старшого віку підвищення температури не є аж таким серйозним симптомом. Головне тут зовнішній вигляд дитини, який свідчить про те, що вона хвора. У 3—4 роки навіть легка інфекція може супроводжуватися сильним жаром. Візьміть собі за правило обов’язково телефонувати лікарю, якщо температура перевищила 38,3 °С. Однак і в цьому разі немає потреби викликати «швидку допомогу» серед ночі, якщо ви відчуваєте, що в дитини всього лише застуда.

Прискорене дихання (тахіпное). Частота дихання в дітей зазвичай вища, ніж у дорослих. У немовлят цей показник звичайно не перевищує 40 вдихів за хвилину, у дітей трохи старших — ЗО. а коли дитині виповнюється 10 років і більше — 20 вдихів за хвилину. Краще полічити частоту дихання за хвилину, приймаючи вдих і видих за один вдих. Якщо ви заздалегідь виміряли частоту дихання в здорової дитини в стані неспання і під час сну, то знатимете нормальні показники і зможете більш упевнено робити висновок, чи справді вона дихає занадто часто, коли хвора. Бувають нетривалі періоди, коли частота дихання в дитини збільшується, а потім нормалізується. Коли ж дитина справді хвора, наприклад на пневмонію, то дихання в неї залишається прискореним постійно. Отож коли дитина зовні виглядає здоровою, не лякайтеся після першого ж вимірювання. Почекайте трохи, постарайтеся збити температуру (якщо вона є) і знову підрахуйте частоту дихання.

Утруднене дихання. При утрудненому диханні дитина дихає з видимим зусиллям, задіюючи при цьому м’язи живота, грудей і спини. Це означає, що з дитиною щось негаразд і їй бракує повітря. У деяких дітей при видиху в цьому разі з’являється характерний хрокаючий звук або видих стає занадто глибоким і робиться з помітним зусиллям.

Шумне дихання. Якщо в дитини інфекція дихальних шляхів чи астма, то дихання стає більш шумним. Дуже важко на слух визначити, де саме розташоване джерело звуку. Іноді причиною стає просто слиз, що зібрався в носі, і справа аж ніяк не в легенях. Або ж може статися звуження просвіту гортані (стридор). У цьому разі найгучніший звук чути при вдиху. Часом джерело звуку міститься десь глибше, в легенях. Коли при видиху чути свист, це може бути однією з ознак астми. Якщо дихання у дитини залишається, як і раніше, утрудненим і прискореним, але звук став тихішим, необхідно вживати термінових заходів — дитині явно бракує повітря. Хрипкість голосу при утрудненому диханні також є приводом для термінового звертання до лікаря, особливо коли супроводжується слинотечею.

Болі. Біль — це внутрішній сигнал організму, що свідчить про «негаразди». Коли він не дуже сильний і немає ніяких інших симптомів (наприклад, підвищеної температури), можна почекати розвитку подій; коли ж біль стає сильним і дитину не можна заспокоїти чи в неї незвичний вигляд, телефонуйте лікарю. Телефонуйте йому в будь-якому разі, якщо в чомусь сумніваєтеся.

Незвичайне блювання. Якщо блювання здається вам незвичайним, телефонуйте лікарю, особливо коли дитина при цьому виглядає хворою і дивно поводиться. Терміново викликати лікаря треба в разі кривавого блювання. Коли ж ідеться просто про зригування після годування, лікаря турбувати не слід.

Незвичайний пронос. Під незвичайним розуміють пронос із кров’ю чи занадто часте і рідке випорожнення. Про це слід повідомити лікаря негайно. У більш легких випадках можна почекати. Якщо ви спостерігаєте в дитини ознаки зневоднювання організму (млявість, слабке сечовиділення, сухість у роті, відсутність сліз), також повідомте лікаря. З появою в калі чи сечі слідів крові телефонуйте негайно.

Травми голови. Про них треба повідомляти лікарю, якщо дитина непритомніє і через 15 хвилин після травми виглядає сонливою, млявою чи в неї спостерігається блювання.

Отруєння. Якщо у вас є підозра, що дитина з’їла чи проковтнула щось небезпечне для здоров’я, негайно телефонуйте до «швидкої допомоги».

Висип. Проконсультуйтеся в лікаря з приводу висипу, якщо він не минає тривалий час або має незвичний вигляд. Окремі різновиди висипу дуже важко розрізнити. Якщо в дитини при цьому хворий вигляд чи висип дуже рясний, то лікарю треба телефонувати відразу ж.

Врахуйте, що це лише короткий перелік ситуацій, коли слід викликати лікаря. Якщо у вас є сумніви, не соромтеся, телефонуйте!

Перш ніж ви наберете номер. Лікарю чи медсестрі телефоном часом нелегко визначити, чи справді дитина так серйозно хвора, що лікар повинен оглянути її негайно, чи можна почекати до наступного ранку. Тому інформація, яку ви передаєте телефоном, повинна бути суттєвою і повною. Перш ніж набирати номер, переконайтеся, що у вас є відповіді на такі запитання (запишіть їх на аркуші):

1. Які симптоми викликали у вас тривогу? Коли вони з’явилися? Як часто ви їх спостерігали раніше? Чи є інші симптоми?

2. Чи спостерігаються такі ознаки, як підвищена температура, утруднене дихання, блідість? (Температуру треба вимірювати за будь-якої підозри, що дитина захворіла)

3. Яких заходів ви вжили? Які результати?

4. Наскільки в дитини хворий вигляд? Вона бадьора чи сонлива? Очі блищать чи помутніли? Вона весела і грається чи лежить і плаче?

5. Чи були в дитини раніше які-небудь проблеми зі здоров’ям?

6. Чи даєте ви дитині які-небудь ліки? Якщо так, то які саме?

7. Наскільки турбує вас ситуація?

Правильність діагнозу, поставленого по телефону, залежить від якості переданої інформації. Лікарі і медсестри теж люди, і вони можуть забути запитати у вас що-небудь важливе, особливо якщо це відбувається вночі. Тому ви самі повинні подбати про вичерпність інформації, щоб лікар зміг прийняти правильне рішення.

Июль 20th, 2015 by