Ваш дитячий лікар. Дитина та догляд за нею.

Ваш дитячий лікар
Медичне обслуговування дітей здійснюють педіатри, сімейні лікарі, медсестри, терапевти. Для стислості я називатиму їх усіх просто лікарями.

Ви — партнери. Лікар — це фахівець з медицини, а ви фахівець зі своєї дитини. Здатність лікаря дати вам пораду чи призначити лікування багато в чому залежить від тієї інформації, яку ви йому надаєте, а ваша здатність давати таку інформацію, у свою чергу, залежить від того, наскільки склалися ваші стосунки з лікарем, чи можете ви розмовляти з ним на будь-які теми і ставити будь-яке запитання, не боячись йото скривдити чи по-дурному виглядати в його очах. Це завжди двостороннє спілкування. Пам’ятайте, що у вас і в лікаря одна й та сама мета: допомогти вирости вашому малюкові здоровим і життєрадісним.

Запитання лікарю. Багато молодих батьків не наважуються задавати лікарю запитання, вважаючи їх надто простими чи наївними. Але якщо у вас є якісь сумніви, то їх необхідно вирішити. Будь-який лікар залюбки пояснить вам усі подробиці, якщо зможе. І що простіше запитання, то охочіше прозвучить відповідь. Якщо ви запишете свої запитання перед відвідуванням лікаря, то вам не доведеться хвилюватися про те, що ви щось забудете.

Часто буває так, що коли батьки задають якесь запитання, лікар починає відповідати на нього, а потім відходить від теми, так і не сказавши найголовнішого. Якщо мати посоромиться перепитати його, то так і піде додому без відповіді. Краще в цьому разі виявити наполегливість і докладно з’ясувати те, про що вам хотілося довідатись, чи, коли лікар не знає відповіді, попросити його порекомендувати якогось іншого фахівця.

Прийшовши додому від лікаря, батьки часто згадують, що так і не спитали про найголовніше, і соромляться знову звернутися до нього. Врахуйте, лікаря це нітрохи не обтяжить, він до цього звик.

Часто різні запитання виникають у перервах між відвідуваннями лікаря. Якщо ви впевнені, що це питання може потерпіти, то почекайте до наступного візиту, та коли воно не дає вам спокою, хоча ви й самі підозрюєте, що йдеться про дрібницю, все ж зателефонуйте лікарю. Це набагато краще, ніж просто сидіти і переживати.

Якщо нема згоди з лікарем. Звичайно батьки і лікарі досить швидко знаходять спільну мову і між ними встановлюються довірливі стосунки. Та оскільки і ті й ті живі люди, часом трапляється, що між ними виникають непорозуміння і навіть конфліктні ситуації. Здебільшого вони легко усуваються, коли обидві сторони виявляють у стосунках щирість і прямоту.

Найкраще — не приховувати своїх почуттів. Якщо ви чимось стурбовані чи не згодні з лікарем, скажіть йому про це. Деякі батьки занадто соромляться висловити свою незгоду з діагнозом чи з тим, як лікар обстежує дитину. Коли подібні почуття висловити відверто, то в цьому разі можна вжити якихось заходів. Коли ж ви триматимете їх у собі, то невдоволення тільки зростатиме і зрештою можливість для продуктивного спілкування буде згаяна. Більшість лікарів зовсім не наполягають на своїй непогрішимості і не вимагають від батьків абсолютної слухняності.

Консультації в інших фахівців. Якщо ваша дитина захворіла чи її стан так тривожить вас, що вам захотілося проконсультуватися з іншим фахівцем, то ви маєте на це повне право. Багато батьків не наважуються робити так, побоюючись, що їхній лікар вважатиме це за вияв недовіри і може образитися. Але така процедура дуже поширена в медичній практиці, і лікар повинен сприйняти подібне прохання цілком природно.

До речі, лікарі, як і всі люди, завжди помічають певну напруженість у стосунках з пацієнтами, навіть коли вона ніяк не виявляє себе у словесній формі. Це тільки утруднює їхню роботу. Одержання консультації в іншого фахівця, як правило, прояснює питання для батьків, а заодно і знімає напруженість у стосунках з лікуючим лікарем.

Ремарка

Відвертість — це найкраща тактика. По-моєму, в усіх ситуаціях, коли вас не влаштовують поради лікаря чи його методи поводження з дитиною, ви повинні відразу ж повідомити його про це, до того ж беззаперечним тоном. Для вас обох буде легше, якщо подібна сутичка відбудеться на ранній стадії спілкування, ніж коли ви будете накопичувати в собі напруженість і роздратування.

Щоправда, іноді батьки і лікар виявляють, що не в змозі знайти спільної мови, попри свою відвертість і бажання співпрацювати. У такому разі краще відверто визнати це і пошукати нового лікаря. Кожен лікар, навіть найбільш успішний, знає, що не може подобатися всім, і ставиться до цього по-філософськи.