ПРИВЧАННЯ ДО ГОРЩИКА. ВАША ДИТИНА ВІД РОКУ ДО ДВОХ.

Готовність до горщика. У віці від 12 до 18 місяців більшість дітей ще не готові до горщика. їх організм поки що не знає, коли вже «пора», він ще не вміє керувати кишечником і сечовим міхуром. Дитина здебільшого не розуміє, навіщо потрібно сидіти на горщику, замість того щоб просто бруднити пелюшки. Малюки в цьому віці з цікавістю і без будь-якої огиди ставляться до продуктів виділення свого організму. Вони не можуть збагнути, чому дорослі так засмучуються, коли раптом вміст їхніх пелюшок трохи розмажеться і забруднить одяг чи постіль.

Звичайно, бувають діти, які рано привчаються до горщика, і тоді всім іншим батькам здається, що вони разом зі своїми дітьми відстають.

Однак для більшості малюків віком до півтора року привчання до горщика пов’язано зі значними труднощами. Деякі діти не готові до цього навіть у 2—2,5 року. Психологи Натан Азрін і Річард Фокс у своїй книзі «Привчання дитини до горщика менше ніж за день» описують свою методику цього процесу, але вона надто складна. Якщо ви не будете дотримуватися цих інструкцій слово в слово або якщо дитина відмовиться підкорятися вам, то результат розчарує вас обох.

Таким чином, моя порада батькам — почекати з привчанням дітей до горщика доти, поки їм не виповниться 2—2,5 року. У цьому віці більшість з них привчаються до горщика без особливих зусиль. Коли ви почнете раніше і не матимете успіху, то не слід надто перейматися і думати, що цим ви завдали дитині психологічної травми (якщо ви, звичайно, не використовували фізичних покарань), але процес привчання до горщика в цьому разі може серйозно розчарувати вас і малюка й затягтися на невизначений час.

Знайомство з горщиком. Хоча більшість однорічних дітей ще рано привчати до горщика, але їх уже цілком можна з ним знайомити. Якщо ви пускаєте малюка разом із собою до туалету і там стоїть дитячий горщик, то дитина може сісти на нього, імітуючи ваші дії точнісінько так, як вона імітує чищення килима пилососом чи будь-які інші дії дорослих. Це ще не означає, що дитина ладна зробити наступний крок. Якщо ви чинитимете на неї тиск і вмовлятимете, то, найімовірніше, вона не погодиться.

Ще однією важливою умовою користування туалетом є миття рук по тому, і багато малюків охоче дозволяють намочити і намилити собі руки. Корисно розповідати їм при цьому, що ви робите в туалеті, щоб вони звикали до цих слів.

Я рекомендую використовувати прості і доступні слова, а не псевдо-дитячі позначення або евфемізми (типу «пі-пі» чи «сходити за великим»). Називаючи речі своїми іменами, ви даєте дітям зрозуміти, що користування туалетом — це звичайна частина життя, а не щось секретне, стидке, таємниче чи незвичайне.