Непопулярна дитина. Дитина та догляд за нею.

Непопулярна дитина
З точки зору дитини, визнання з боку однолітків набагато важливіше, ніж гарні оцінки. Напевно, з кожною дитиною траплялося, коли вона, прийшовши додому, заявляла: «Ніхто мене не любить». Якщо подібний настрій повторюється день у день, то це серйозна проблема. Кожен день стає для такої «непопулярної» дитини випробуванням. Її принижують і ображають, з неї знущаються, її не беруть в ігри. Як наслідок — вона постійно відчуває самотність і відчуженість, утрачає впевненість у собі і, нарешті, впадає в депресію.

Найчастіше в такому становищі опиняються діти, що не відповідають сталим зразкам і моделям поведінки, властивим однокласникам і одноліткам. Можливо, вони не розуміють, чого від них хочуть, або не усвідомлюють, як сприймаються їхні вчинки і слова. Інакше кажучи, такі діти, яких усі відцуралися, нерідко не здатні до нормального міжлюдського спілкування. Іншим дітям це важко зрозуміти. Вони просто бачать, що ця дитина не знає, як гратися, не хоче дотримуватися Правил гри, не вміє спілкуватися з ними.

Хоча діти частенько жорстокі щодо своїх однолітків, але їхня думка в подібній ситуації сприймається фахівцями як проблема, що потребує вивчення і вирішення.

Чим допомогти непопулярній дитині. Якщо ваша дитина є такою, що всі її цураються, слід підходити до ситуації дуже серйозно. Не слід нехтувати цією проблемою. Поспостерігайте за тим, як ваша дитина спілкується з іншими дітьми, і зауважте ті деталі в її поведінці, які відрізняються від поведінки однолітків, а значить, викликають конфлікти. Якщо ви в чомусь маєте сумнів, відверто поговоріть з іншими батьками, вчителями і вихователями. Коли ситуація набуває гострого характеру, доцільно проконсультуватися з дитячим психіатром чи психологом. Найкращий спосіб вирішення проблеми звичайно полягає в комбінації лікування і допомоги з боку батьків та вчителів, покликаній усунути ізоляцію дитини і припинити знущання з неї.

Можливо, вам і вашій дитині допоможуть деякі з наведених нижче порад. Запросіть когось із однокласників своєї дитини до себе додому чи візьміть його разом із собою на прогулянку в парк, у кіно чи інше цікаве місце. Запрошувати треба тільки одну людину, щоб ваша дитина не виглядала білою вороною в колі однолітків. Поспостерігайте за поведінкою своєї дитини. Після того як однокласник піде, делікатно підкажіть дитині, в які моменти її поведінка могла б бути більш дружелюбною.

До дитини будь-якого віку, від якої всі цураються, ставлення покращиться, коли за її спілкуванням з однолітками спостерігає хтось із дорослих. Тому заохочуйте участь своєї дитини в спортивних змаганнях, позакласних заходах, уроках танців, де вона буде на очах. Розкажіть про свою проблему викладачу і попросіть його про допомогу. Для того, хто постійно працює з дітьми, таке прохання не здасться незвичайним. У підлітковому віці завжди можна знайти одного чи двох приятелів з подібними інтересами. Це додасть дитині впевненості і допоможе їй завести згодом нових друзів.

Якщо у вашої дитини стосунки з однолітками не йдуть на лад, будьте готові завжди вислухати її і поспівчувати. Не сваріть її. Намагайтеся, щоб дома вона завжди могла знайти розраду і поспілкуватися з вами, відчувши при цьому вашу любов і впевненість у ній. Пам’ятайте, що батьківське розуміння і любов, підтримка інших дорослих, а в разі потреби і допомога фахівців завжди допоможуть знайти вихід із цієї ситуації.