СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ (СНІД) У ДИТИНИ

СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ (СНІД) У ДИТИНИ

СН1Д викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Вірус руйнує здатність людини чинити опір інфекціям. Таким чином, людина, що захворіла на СНІД, може померти від інфекції, яка в здоровому організмі виліковується тільки за рахунок його захисних сил. За сучасними оцінками, близько 20 мільйонів людей у світі ВІЛ-інфіковані.

ВІЛ передається через рідини, що містяться в організмі, такі як кров, сперма чи вагінальні виділення. Ним не можна заразитися при дотиках рук і тіла, при поцілунках, при спільному проживанні в одному будинку чи навчанні в одному класі, плаванні в одному басейні, користуванні одним посудом чи туалетом. Донорська кров для переливання, одне з джерел ВІЛ, тепер ретельно перевіряється на наявність вірусу. Спочатку люди в розвинутих країнах частіше заражалися СНІДом у ході гомосексуальних контактів, тепер ця інфекція поширилася у великих масштабах і на гетеросексуальні стосунки, уражаючи головним чином малозабезпечених людей і національні меншини та ставши справжнім лихом для країн, що розвиваються, в усьому світі.

Діти найчастіше заражаються вірусом ВІЛ од матерів під час вагітності і пологів. Лікування під час вагітності може різко знизити ймовірність зараження дитини. Для багатьох дітей і дорослих поєднання різних видів антивірусного медикаментозного лікування відсуває небезпеку СНІДу і дає шанс на довге життя. Однак для мільйонів незаможних людей у країнах, що розвиваються, ВІЛ залишається страшним смертним вироком.

Як і навіщо говорити з дітьми та підлітками про СНІД. Ніби випадково зачепивши цю тему в розмові, ви даєте дитині можливість задати запитання й дістати від вас пояснення і підтримку. Скоріш за все, дитина вже чула про СНІД по телебаченню, з кінофільмів чи в школі.

На моє переконання, два найбільш надійних профілактичних заходів проти ВІЛ — це поінформованість про способи безпечного сексу і віра в те, що духовні аспекти кохання, включаючи бажання багатьох підлітків, вихованих на високих ідеалах, почекати із сексом доти, поки вони не впевняться у своїх почуттях, такі ж важливі і цінні, як і суто фізичні. Я вже пояснював, чому позитивні аспекти сексу і кохання, включаючи їх духовний аспект, повинні спочатку виступати на перший план. Це необхідно для того, щоб по можливості запобігти поверховим стосункам, які допускають статеві контакти після нетривалого знайомства. Основна причина, через яку статеве виховання дітей треба починати досить рано, полягає в тому, що діти молодшого шкільного віку набагато більше дослухаються до думки своїх батьків. Якщо діти чи підлітки хвилюються і переживають із приводу СНІДу, їм треба знати, за яких умов хвороба не передається і як зробити статеві контакти безпечними.

Підлітки повинні знати, що найбільша небезпека зараження ВІЛ пов’язана з нестерильними голками шприців і з незахищеним сексом з великою кількістю статевих партнерів. Що більша кількість сексуальних партнерів, то більшим є шанс, що один із них хворий на СНІД або є носієм ВІЛ-інфекцй. Зрозуміло, найбільш надійний спосіб уникнути інфекції — відмовитися від статевого життя до шлюбу. Однак просто заявити про це підліткові далеко не найкраща стратегія. Підлітки повинні також знати, що презервативи з латексу дають надійний, хоча і не стовідсотковий захист під час статевого контакту. Інші протизаплідні засоби від СНІДу не рятують. Діти й підлітки повинні усвідомлювати ризик, на який наражаються наркомани, передаючи нестерилізовані засоби для приймання наркотиків від одного іншому.

По телебаченню і з інших засобів масової інформації діти вже знають про зв’язок СНІДу з внутрішньовенним уведенням наркотиків і гомосексуальних контактів. Тим більш важливим стає відкрите обговорення цих питань і обмін інформацією з батьками. Розмова з дитиною про секс і наркотики аж ніяк не спонукує її спробувати і те й інше — зовсім навпаки.