Category: Діти

СИНДРОМ РЕЙЕ У ДИТИНИ

СИНДРОМ РЕЙЕ У ДИТИНИ

Це рідкісне, але серйозне захворювання може викликати важке ураження головного мозку чи інших органів і навіть смерть. Причини синдрому Рейс поки ще остаточно не вивчені, але він найчастіше виникає під час вірусної інфекції. Відомо, що діти й підлітки, що приймають аспірин для лікування вірусних захворювань, особливо грипу і вітряної віспи, наражаються на більший ризик виникнення синдрому Рейє, ніж ті, хто лікується парацетамолом та іншими засобами, що не містять ацетилсаліцилової кислоти.

Posted in Діти

ТУБЕРКУЛЬОЗ У ДИТИНИ

ТУБЕРКУЛЬОЗ У ДИТИНИ

 

Туберкульоз — це давня і цілком виліковна хвороба, яка, однак, продовжує забирати мільйони життів дітей і дорослих у слаборозвинених країнах. У зв’язку зі збільшенням кількості закордонних поїздок та епідемією СНІДу туберкульоз, як і раніше, залишається хворобою, яку не можна ігнорувати навіть у найбільших світових державах. Read more of this article »

Posted in Діти Tagged with: ДИТИНИ, ТУБЕРКУЛЬОЗ

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ

У перші 3—4 дні після початку захворювання висип не з’являється. Перебіг хвороби — важка застуда, що дедалі посилюється. Очі в дитини червоніють і сльозяться. Якщо відтягнути нижню повіку, то можна побачити, що всередині вона яскраво-червоного кольору. У дитини з’являється сильний сухий кашель, що поступово наростає. Температура звичайно підвищується з кожним днем. Приблизно на 4-й день на тлі високої температури за вухами з’являється висип у вигляді рожевих плям невиразної форми. Він поступово поширюється на все обличчя і тіло і при цьому темніє. Температура залишається високою, кашель триває, незважаючи на ліки, що даються дитині. До моменту, коли через 1—2 дні дитину повністю обсипає, вона почуває себе зовсім хворою, але після цього швидко починає видужувати. Read more of this article »

Posted in Діти Tagged with: ДИТЯЧІ, ІНФЕКЦІЇ, НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ

ІНШІ ШКІРНІ ХВОРОБИ ДИТИНИ

ІНШІ ШКІРНІ ХВОРОБИ ДИТИНИ

 

Різні вияви висипу. Якщо в дитини з’явився висип, то вам, скоріш за все, знадобиться допомога лікаря. Висип, викликаний одними й тими самими причинами, може так варіюватися в різних людей, що постановити діагноз досить трудно навіть фахівцю зі шкірних захворювань. Мета цього матеріалу — дати вам стисло основні відомості про найбільш поширені види висипу, щоб ви не надто хвилювалися до того, як зможете одержати лікарську допомогу. Read more of this article »

Posted in Діти Tagged with: ІНШІ ШКІРНІ ХВОРОБИ ДИТИНИ

ЕКЗЕМА У ДИТИНИ

Екзема — це червоний шорсткий висип у вигляді окремих плям на дуже сухій шкірі. Вона викликає сильну сверблячку, а її розчухування тільки погіршує ситуацію. Як і сінна пропасниця чи астма, екзема має алергійне походження. Це може бути алергійна реакція на продукти харчування чи на окремі матеріали, як-от вовна чи шовк, що безпосередньо контактують зі шкірою. Екзема частіше спостерігається в дітей у тих родинах, де вже й раніше були випадки екземи чи родинних хвороб — астми, сінної пропасниці чи кропивниці. Read more of this article »

Posted in Діти Tagged with: ЕКЗЕМА У ДИТИНИ

АСТМА БРОНХІАЛЬНА У ДИТИНИ

АСТМА БРОНХІАЛЬНА У ДИТИНИ

 

Це ще один вид алергії. При астмі надмірно чутливим є не ніс, як при сінній пропасниці, а дрібні бронхи в легенях. Коли подразник потрапляє в дрібні дихальні шляхи, вони набрякають, виділяють густий слиз, і прохід для повітря звужується. Дихання при цьому утруднюється і стає шумним, особливо при видиху. Коли повітря насилу проходить через звужені дихальні шляхи, воно робить свистячий звук. З’являється кашель (найчастіше вночі або під час фізичного навантаження). Read more of this article »

Posted in Діти Tagged with: АСТМА БРОНХІАЛЬНА У ДИТИНИ

АЛЕРГІЯ У ДИТИНИ

АЛЕРГІЯ У ДИТИНИ

 

Алергія на молоко і використання спеціальних сумішей. Алергія на молоко трапляється значно рідше, ніж це здається багатьом людям. Грудні діти часом відчувають проблеми зі шлунком, але звичайно це пов’язано з недостатнім розвитком їхньої травної системи, а не з алергійною реакцією. Якщо в дитини справді алергія, то нерідко з’являються додаткові симптоми, такі як екзема, хронічна закладеність носа, слабке збільшення ваги. Як правило, хтось із членів родини в цьому випадку теж хворіє на алергію. Для дітей батьків-алергіків найкращим є грудне вигодовування. Та якщо дитина вже переведена на штучні суміші і в неї виникли проблеми з травленням алергійного характеру, необхідно обговорити з лікарем, які з них краще використовувати. Лікар, скоріш за все, порадить вам спеціальні поживні суміші з урахуванням конкретних особливостей дитини. Багато малюків до року чи двох позбавляються алергії на молоко. Проте батьки повинні самі вирішувати, вводити молочні продукти до раціону дитини чи відмовитися від них.

 

Алергійна нежить (сінна пропасниця). Вам, певно, знайомі люди, що хворіють на так звану сінну пропасницю. Коли пилок рослин розноситься вітром, вони починають чхати і в них закладає або свербить ніс. Річ у тім, що їхня система дихання дуже чутлива до пилку, на який зовсім не реагують інші люди. Реакція на пилок певних видів рослин може бути різною, тож і алергія у них спостерігається в різні пори року, тобто в міру цвітіння рослин. Якщо в дитини щороку в певну пору протягом кількох тижнів тече або свербить ніс, проконсультуйтеся з лікарем. Мікстури, пігулки чи аерозольні препарати для носа можуть полегшити цей стан. Найкраще лікування — якомога менше наражатися на вплив алергенів. Щільно зачиняйте вікна в машині та будинку, принаймні в спальні (кондиціонери значно очищають повітря від пилку). Уникайте відвідування парків і виїздів на природу в пору цвітіння рослин і скоротіть у цей період час перебування дитини на вулиці. В особливо тяжких випадках сінної пропасниці, можливо, доведеться вдатися до ін’єкцій. Інші різновиди алергійної нежиті виявляються, можливо, не так очевидно, але клопоту можуть завдати не менше. Деякі люди чутливі до пір я в подушках, до шерсті собак, домашнього пилу і до багато чого іншого. Алергія, що триває цілий рік, може призвести до того, що в дитини буде постійно закладений ніс і вона дихатиме через рот. Це, у свою чергу, робить дитину більш сприйнятливою до інфекції гайморових пазух. Якщо дитина хворіє на подібну алергію, лікар має визначити її причину.

 

Лікування може варіюватися залежно від ситуації і причин алергії. Якщо алергію провокує гусяче пір’я, змініть набивку подушки. Якщо в усьому винна собача шерсть, вам доведеться розстатися зі своїм вихованцем. Якщо алергію викликає щось таке, чого важко уникнути, наприклад трава, то лікар може призначити тривалий курс ін’єкцій. Ретельне прибирання квартири, особливо спальні, дає змогу зменшити кількість пилу й особливо пилових кліщів. Це рекомендується, зокрема, у тих випадках, коли симптоми алергії особливо відчутні вночі або рано-вранці. Приберіть усі килими і штори. Щодня робіть вологе прибирання. Позбудьтеся вовняних речей та м’яких іграшок.

 

Можна придбати спеціальні чохли на матраци, що не вбирають пилу, і поролонові подушки чи купити розкладачку, для якої матраци і подушки не знадобляться взагалі.

 

Звичайно ви не зможете повністю усунути симптоми алергії, тож вам доведеться задовольнятися лише частковим поліпшенням.

 

Кропивниця. Алергійна реакція може виявлятися на шкірі у вигляді опуклих червоних плям, часто з білою цяткою посередині. Часом вони супроводжуються нестерпною сверблячкою. Кропивниця відрізняється від інших видів висипу тим, що плями можуть зникнути в одному місці і потім з явитися в іншому. Іноді кропивниця цілком очевидно виявляється як реакція на певну їжу чи ліки. Іншими причинами її виникнення можуть бути спека, холод, рослини, різні сорти мила чи мийних речовин, вірусна інфекція (включаючи легку застуду) і навіть сильні емоції. Однак частіше неможливо визначити, що саме викликало кропивницю. У деяких людей така реакція буває дуже часто, в інших вона може виникнути 1 чи 2 рази за все життя. Як першу допомогу можна порекомендувати приймати антигістамінні препарати, наприклад, «Супрастин» чи «Тавегіл». Більш сильні засоби застосовуються за призначенням лікаря.

 

Подеколи кропивниця супроводжується набряком слизової оболонки рота і гортані, що утруднює дихання (анафілактична реакція). У цьому разі слід негайно викликати швидку допомогу.

 

Поведінкові проблеми й алергія. Не дуже давно причиною всіх поведінкових проблем дітей називали алергію — то на харчові добавки та барвники, то на звичайнісінькі продукти харчування, наприклад пшеницю.

 

Безумовно, якщо в дитини хронічний кон’юнктивіт чи нежить, це робить її дратівливою і заважає навчанню. Однак антигістамінні препарати, покликані лікувати алергію, самі можуть викликати в дітей певні труднощі в навчанні.

 

Наприклад, після приймання димедролу дитина може стати або сонливою, або, навпаки, занадто активною. Новітні, більш дорогі антигістамінні препарати вже не мають подібних недоліків, але деякі діти все одно реагують на них негативно.

 

Я не певен, що всі проблеми в навчанні і поведінці слід списувати на алергію за відсутності інших очевидних алергііїних симптомів. Щодо цього немає ніяких науково підтверджених доказів, а окремі цілигелі-практиканти, які не мають медичної освіти, роблять дуже екстравагантні заяви, пропагуючи дорогі обстеження й екзотичні методи лікування, які зрештою не дають ніяких позитивних наслідків. Зрозуміло, не буде ніякої шкоди в тому, якщо ви тимчасово зміните раціон харчування, відмовившись від напівфабрикатів чи продуктів із пшениці, і самі оціните результат, але тільки в тому разі, якщо поживність і розмаїтість їжі дитини від цього не постраждають. Однак якщо ви вважаєте, що причиною поведінкових проблем вашої дитини є алергія, то найкраще проконсультуватися з лікарем, перш ніж випробувати на ній неперевірені методи лікування.

Posted in Діти Tagged with: АЛЕРГІЯ У ДИТИНИ

РОЗЛАДИ В СЕЧОСТАТЕВІЙ СФЕРІ ДИТИНИ

РОЗЛАДИ В СЕЧОСТАТЕВІЙ СФЕРІ ДИТИНИ

Часте сечовипускання. У цього розладу може бути кілька причин. Якщо воно почалося в дитини, в якої раніше все було нормально, це може бути ознакою якогось захворювання, наприклад, інфекції сечової системи чи діабету. Лікар у цьому разі повинен оглянути дитину і зробити аналіз сечі.

 

У деяких цілком здорових дітей обсяг сечового міхура менший, ніж в інших. Просто це особливість їхнього організму. Але на більшості дітей (та й дорослих теж), яким властиве часте сечовипускання, позначається їх хвилювання або напруження. У першому випадку йдеться про хронічну тенденцію, а в другому потреба в частому сечовипусканні зумовлена тимчасовими причинами. Навіть здоровий спортсмен може перед змаганнями ходити в туалет кожні 15 хвилин.

 

Завдання батьків — з’ясувати, що саме непокоїть дитину. В одному випадку причина полягає у ставленні до неї в родині, у другому — у взаєминах з однолітками, у третьому — у проблемах з навчанням. Найчастіше йдеться про поєднання кількох чинників.

 

У найтиповішому випадку сором’язлива дитина боїться вчителя, який здається їй надто суворим. Дитина нервує, і від цього її сечовий міхур напружується і не може утримати велику кількість сечі. Вона боїться попроситися вийти з класу. Якщо вчитель насварить її з цього приводу, то ситуація тільки погіршиться. У такому разі доцільно взяти записку в лікаря, в якій не тільки міститься прохання дозволяти дитині виходити з класу під час уроку, а й пояснюються причини, чому її сечовий міхур функціонує подібним чином. Якщо вчитель охоче йде назустріч, а батьки мають почуття такту, то не завадить і особиста розмова.

 

Болісне сечовипускання. Найбільш поширеною причиною болю при сечовипусканні в дівчаток є запалення навколо сечовивідного отвору. Найчастіше його викликає забруднення при підтиранні після дефекації або подразнення під час купання у ванні з піною. У дівчинки постійно виникають позиви до сечовипускання, але на ділі вона може видавити із себе не більше двох крапель. Дитину повинен оглянути лікар і зробити аналіз сечі, щоб переконатися, що не йдеться про інфекцію сечового міхура. Для лікування дівчинці треба кілька разів на день приймати теплу ванну, додаючи у воду півсклянки питної соди, а після купання ретельно промокнути рушником ділянку навколо сечовивідного отвору. Не дозволяйте дівчаткам приймати ванну з піною, не використовуйте кондиціонери для зм’якшення білизни й ароматизований туалетний папір. Дівчатка повинні носити не синтетичні, а бавовняні трусики.

 

Рідке сечовипускання. Іноді в жарку погоду, коли дитина дуже пітніє і при цьому споживає недостатньо рідини, сечовипускання може відбуватися рідко, з інтервалом у 8 годин чи навіть рідше. Кількість сечі зменшується, і вона набуває темного кольору. Те ж саме може спостерігатися і при високій температурі тіла. Коли в організмі відчувається брак води, нирки починають дуже ощадливо витрачати її і сеча стає надто концентрованою. Коли на вулиці жарко або в дитини висока температура, їй треба давати побільше пити і принагідно нагадувати їй про це, особливо якщо вона ще зовсім мала і не може сказати, чого вона хоче.

 

Запалення на головці пеніса. Іноді в хлопчиків на головці пеніса з’являється подразнення навколо сечовипускального отвору. При цьому запалені тканини можуть розпухнути і перекрити канал для проходу сечі. Ця запалена ділянка шкіри є наслідком запрілості.

 

Найкраще лікування полягає в тому, щоб якомога довше тримати її на відкритому повітрі. Крім того, треба щодня мити пеніс з милом. Якщо біль такий сильний, що дитина протягом кількох годин не в змозі мочитися, можна посадити її в гарячу ванну на півгодини і запропонувати помочитися просто у воду. Якщо і це не допоможе, необхідно звернутися до лікаря.

 

Інфекції сечовивідних шляхів. Інфекція в нирках чи сечовому міхурі (цистит) може викликати тяжкі захворювання з температурою тіла, що періодично підвищується. Однак найчастіше захворювання сечовивідних шляхів минає у легкій формі. Дитина старшого віку може скаржитися на часте сечовипускання, що супроводжується сверблячкою і жаром, але звичайно на інфекцію сечової системи ніщо не вказує. Найчастіше такі інфекції бувають у дівчаток у перші 2 роки життя. У цьому разі необхідне негайне лікування.

 

Якщо із сечовивідних шляхів виділяється багато гною, то сеча стає каламутною. Невелику кількість гною можна і не помітити неозброєним оком. Сеча, що містить мікроорганізми, іноді набуває запаху калу. З другого боку, сеча здорової дитини теж може бути непрозорою, особливо після остигання, через солі, що містяться в ній. Тому лише зовнішній вигляд сечі ще не свідчить про наявність у дитини інфекції. Краще в цьому разі покладатися на її запах. Однак незалежно від кольору чи запаху сечі, якщо дитина скаржиться на печію та біль під час сечовипускання, її треба показати лікарю. Для постановки діагнозу і вибору антибіотика необхідно провести посів мікроорганізмів зі взятої сечі.

 

Після перенесеної інфекції сечовивідних шляхів необхідно перевірити всю сечову систему дитини, щоб переконатися, що не сталося ніяких ускладнень, які можуть призвести до повторних інфекцій і до порушення роботи нирок. Повторювані чи хронічні інфекції є типовою причиною відмови нирок у дорослому віці. Ультразвукове дослідження нирок може знайти зміну їх форми чи рубці від запалень, які минули непоміченими. Існує також вид обстеження, що називається поворотною цистоуретрограмою. У ньому за допомогою рентгена виявляється сеча, що перетікає назад від сечового міхура до нирок, — типова аномалія, яка викликає повторні інфекції нирок. Дівчатка шкільного віку та підлітки, що перехворіли на запалення сечового міхура, яке не супроводжувалося ускладненнями, не потребують такого обстеження, оскільки ймовірність аномалії невелика. Однак хлопчикам і дітям будь-якого віку, що мали ниркову інфекцію, необхідно пройти це обстеження. Після лікування інфекції сечовивідних шляхів антибіотиками всім дітям через певні інтервали часу треба здати два аналізи сечі для посіву мікроорганізмів, щоб виявити можливу хронічну чи повторну інфекцію, яка потребує лікування.

 

Дуже важливо навчити дівчаток підтиратися після дефекації в напрямку спереду назад. Це запобігає перенесенню збудників хвороби з ділянки заднього проходу до виходу уретри (каналу, що з’єднує сечовий міхур із зовнішнім середовищем). Неправильне підтирання стає частою причиною повторних інфекцій сечової системи в дівчаток.

 

Гній у сечі. Гній, виявлений у сечі в дівчаток, не обов’язково означає інфекцію сечовивідних шляхів. Він може з’явитися і внаслідок вагінальної інфекції, навіть якщо немає ніяких видимих запалень чи виділень. З цієї причини при наявності гною в сечі не можна без додаткових досліджень стверджувати, що запальний процес відбувається саме в сечовипускальній системі. Найперше необхідно дістати чисту сечу. Для цього треба перед аналізом сечі розсунути малі статеві губи, акуратно протерти цю ділянку змоченим ватним тампоном чи шматиною і просушити м’яким рушником чи сухою бавовняною тканиною. З цієї сечі необхідно провести посів мікроорганізмів для виявлення виду бактерій. У маленьких дітей лікар бере сечу для дослідження безпосередньо із сечового міхура за допомогою катетера.

 

Вагінальні виділення. Незначні вагінальні виділення в дівчаток бувають досить часто. В основному їх викликають нешкідливі мікроорганізми, і невдовзі вони минають самі по собі. Однак густі і рясні виділення з неприємними відчуттями можуть бути спричинені більш серйозною інфекцією і потребують негайного лікування. Навіть якщо виділення незначні, але не минають протягом кількох днів, потрібно провести обстеження. Виділення, що складаються з гною і крові, можуть бути викликані тим, що дівчинка проштовхнула в піхву якийсь сторонній предмет, який досі знаходиться там і спричиняє подразнення та інфекцію. Якщо з’ясується, що причина саме в цьому, попросіть її більше так не робити, але так, щоб дівчинка не почувала себе винною і не уявила, що заподіяла цим собі великої шкоди. Вона лише досліджувала власне тіло, що є характерним для більшості дітей цього віку.

 

Сверблячку при незначних виділеннях можна полегшити, двічі на день саджаючи дитину в теплу ванну, в яку додано півсклянки питної соди.

 

Для профілактики і при лікуванні вагінальних запальних процесів дівчинці необхідно носити білі бавовняні трусики й одяг, що забезпечує достатню вентиляцію статевих органів, а також користуватися білим туалетним папером без ароматизованих добавок. Навчіть н правильно підтиратися після туалету (спереду назад). Від прийняття ванн із піною краще відмовитися.

 

Хронічні чи рясні вагінальні виділення в дівчинки можуть бути ознакою здійсненого над нею сексуального насильства. Лікар може докладно розпитати вас про людей, що доглядають за дитиною, та про інші обставини, що дають підстави зробити такий висновок. Необхідно провести ретельне обстеження статевих органів і виділень. Слід, однак, знати, що в переважної більшості дівчаток виділення з піхви не мають нічого спільного із сексуальним насильством.

Posted in Діти Tagged with: РОЗЛАДИ В СЕЧОСТАТЕВІЙ СФЕРІ ДИТИНИ

ЗАПОР У ДИТИНИ

ЗАПОР У ДИТИНИ

 

Під запором розуміють сухий і твердий кал, який через силу проходить по кишечнику. Кількість випорожнень протягом дня не є показником наявності запору в дитини (і дорослої людини).

 

У грудних дітей бувають періоди запору, пов’язані зі зміною режиму харчування. Якщо давати їм додатково по 100—120 мл води чи сливового соку на день, то проблема, як правило, усувається. Така кількість рідини (не молока) не зашкодить дитині. Якщо при тяжкому запорі це не допомагає, проконсультуйтеся з лікарем, оскільки це може бути ознакою більш серйозного захворювання. (Деякі батьки покладають відповідальність за запори на залізо, що міститься в дитячих поживних сумішах.

У будь-якому віці запор може супроводжувати інші захворювання. Хвороба може позначитися на травній системі, сповільнюючи проходження калових мас по кишечнику, знижуючи апетит і викликаючи нудоту. При підвищеній температурі організм утрачає більше рідини через шкіру і з видихуваним повітрям, тому кишечник може всмоктувати відсутню воду з калу, за рахунок чого він стає твердим і сухим.

 

Хронічний запор для дітей не є характерним, надто коли їх харчування різноманітне і містить хліб з борошна грубого помелу, овочі та фрукти. У раціоні, що складається в основному з м’яса й очищених крупів чи злаків, як правило, недостатньо клітковини, яка забезпечує регулярне і м’яке випорожнення. Проблема вирішується дуже просто: треба замінити білий пшеничний хліб на хліб з борошна грубого помелу з висівками, а булочки і тістечка після обіду на свіжий апельсин чи персик. Нормальній роботі кишечника сприяють чорнослив, сливи, персики, груші й абрикоси. Непогано також додавати висівки чи мюслі в кондитерські вироби, яблучний сік чи посипати ними бутерброд з арахісовим маслом. їжа з висівками потребує більше питва — додатково 2—З склянки води в день чи фруктового соку.

 

У деяких дітей молоко і молочні продукти сповільнюють перистальтику кишечника, що може призвести до запору. У цьому разі потрібно скоротити споживання молочних продуктів чи навіть повністю відмовитися від них. Якщо ви зважитеся скористатися цією порадою, то не забудьте подбати про інші джерела кальцію та вітаміну О. Дуже важливо також, щоб дитина більше рухалася.

 

Не слід загострювати увагу на випорожненні дитини. У 2 3 роки діти сприймають цю проблему як свою заслугу, за яку відповідають самостійно. Пізніше вони починають соромитися своїх природних відправлень. Дуже важко, не порушивши спокою дитини, втручатися в цей процес, щоб допомогти їй змінити свій раціон харчування і поведінку.

 

Якщо прості засоби не дають бажаного результату, порадьтеся з лікарем. Для лікування запору існує безліч препаратів, які відпускають без рецепта, але я рекомендував би приймати їх тільки за погодженням з лікарем. Навіть такий, здавалося б, невинний засіб, як мінеральне масло, може завадити засвоєнню вітамінів чи викликати в дитини пневмонію, якщо воно випадково потрапить їй у легені (з цієї причини його не рекомендують давати дітям до 3 років). У дітей, що приймають проносні засоби, може розвинутися звикання до них. Поради досвідченого лікаря допоможуть вам уникнути цих проблем.

 

Психогенний запор. Існує два види запорів, що мають психологічні причини. Вони починаються найчастіше між роком і двома. Якщо дитина в цьому віці кілька разів відчуває біль під час дефекації, то від страху перед болем вона може згодом затримувати випорожнення тижнями і навіть місяцями. При затримці випорожнення на 1 2 дні воно стає твердим і знову викликає біль. Часом батьки аж надто ретельно привчають малюка до горщика, а він, відстоюючи свою незалежність, мимоволі затримує випорожнення, що теж веде до запору.

Якщо в одно-дворічної дитини випорожнення є болісним і твердим, необхідно негайно вживати заходів, щоб не утворилося замкнуте коло утримання випорожнення і наступного повторного запору. Лікар може порадити вам кілька препаратів для розм’якшення випорожнення. Лікування триває не менше місяця, і це дає змогу дитині відчути впевненість, що біль уже не повернеться.

Posted in Діти Tagged with: ЗАПОР У ДИТИНИ

БОЛІ В ШЛУНКУ І КИШЕЧНИКУ У ДИТИНИ

БОЛІ В ШЛУНКУ І КИШЕЧНИКУ У ДИТИНИ

 

Звичайно біль у шлунку триває недовго, і в цьому разі досить лише заспокоїти дитину. Вже за 15 хвилин діти повертаються до своїх звичних занять. Якщо ж біль триває понад годину, то є сенс порадитися з лікарем. При сильних болях у шлунку викликати лікаря треба негайно. Існують десятки причин, що можуть спричинити біль чи розлад шлунка. Деякі з них становлять серйозну небезпеку для здоров’я. Батьки звичайно схильні відразу ж робити висновок, що це або апендицит, або якось пов’язано з харчуванням дитини. Насправді і те й те трапляється не дуже часто. Дитина може з’їсти щось незвичне чи переїсти, але це звичайно не призводить до розладів травлення. Read more of this article »

Posted in Діти Tagged with: БОЛІ В ШЛУНКУ І КИШЕЧНИКУ У ДИТИНИ