Спільними зусиллями. Дитина та догляд за нею.

Спільними зусиллями
Маючи намір звернутися до фахівців, батьки завжди повинні налаштовуватися на спільну роботу з ними. Деякі психотерапевти зводять участь батьків у процесі лікування лише до того, що ті привозять і відвозять дитину. Однак більшість лікарів відводять їм значно активнішу роль, а в сімейній психотерапії в ролі пацієнта виступає вся родина в цілому. Ви маєте від самого початку визначити разом із психотерапевтом основну мету лікування, а також характер очікуваних змін та їхні терміни. У цьому разі ви зможете з розвитком справи контролювати, в якому напрямку рухається лікування і як успішно воно здійснюється. Для якихось конкретних виявів (наприклад, нічний енурез чи вередування дитини, що межують з істериками) цілком вистачить кількох сеансів, у разі інших розладів лікування може бути більш тривалим. Найкраще, якщо батьки і діти протягом багатьох років періодично спостерігатимуться в одного й того самого фахівця.

Якщо ви в розмові з лікарем заздалегідь обговорите, яких результатів можна чекати, це допоможе вам прийняти правильне рішення і в тому разі, якщо успіху досягти не пощастить. Звісно, проблеми, що накопичувалися протягом тривалого часу, не можна вирішити в одну мить. Якщо вже ви вибрали собі фахівця, то краще продовжувати працювати з ним, навіть незважаючи на періоди, коли успіхів у лікуванні немає.

Однак, з другого боку, якщо місяць за місяцем ви не спостерігаєте помітних зрушень, можливо, є сенс поговорити з терапевтом про те, що слід було б змінити підходи в лікуванні, а може, й підшукати іншого лікаря.

Тимчасові невдачі в лікуванні і навіть заміна психотерапевта — це ще не кінець світу. Головне, щоб і ви, і дитина зберігали оптимізм і сподівалися на краще. Саме такий підхід веде в остаточному підсумку до успіху.