РАННІЙ ПІДЛІТКОВИЙ ВІК. ДІТИ ВІД ДВАНАДЦЯТИ ДО ВІСІМНАДЦЯТИ РОКІВ.

Зміни в організмі і психіці. У віці від 12 до 14 років основне психологічне завдання, що стоїть перед підлітком, полягає в тому, щоб привести свою психіку у відповідність із тілом, що стрімко змінюється. Цей вік характеризується також найбільшою різницею в рівні фізичного розвитку. У середньому дівчатка на 2 роки випереджають хлопчиків у розвитку. Вони вищі і дебеліші за хлопців, і в них більш різнобічні інтереси. Дівчинці подобається ходити на танці, їй хочеться, щоб до неї залицялися, а юнак усе ще залишається дурним хлопчиськом, який вважає, що соромно звертати увагу на дівчаток. Протягом усього цього періоду, організовуючи позакласні заходи, краще об’єднувати дітей різного віку.

У ранньому підлітковому віці діти стають дуже недовірливими щодо своєї зовнішності. Вони схильні перебільшувати свої вади і переживати з цього приводу. Якщо в дівчинки ластовиння, вона вважає, що виглядає просто жахливо. Будь-яка особливість організму сприймається підлітком як відхилення від норми.

Підлітки в цьому віці не в змозі керувати своїм тілом, що змінилося, з тією ж певністю, як раніше. Те ж саме стосується і їхніх почуттів, їх легко образити, вони стають дуже вразливими. То їм подобається бути дорослими і вони вимагають відповідного ставлення до себе, то за хвилину вони знову відчувають себе дітьми й очікують від вас захисту і любові.

Дружба. Підлітки часто соромляться своїх батьків, особливо в присутності своїх друзів. Почасти це пов’язано з інтенсивним пошуком своєї індивідуальності, а почасти з помисливістю, властивою цьому віку. Вони мають настійну потребу в усьому бути подібними до друзів і мати їх визнання. Вони бояться видатися смішними в очах друзів і не хочуть, щоб товариші відвернулися від них, якщо їхні батьки в чомусь не відповідають визнаним стандартам.

У спробах утвердити свою індивідуальність діти в ранньому підлітковому віці часто намагаються позбутися батьківської опіки. Щоб компенсувати почуття самотності, яке часом виникає у них, вони заводять близьку дружбу з ровесниками (частіше тієї ж статі). Близькі дружні стосунки підтримують підлітка лоти, поки він не позбудеться репутації материного мазунчика і не знайде свого власного шляху.

Часом юнак знаходить себе, відкриваючи подібні якості у своєму другові. Він згадує в розмові, що йому подобається така-то пісня, що він терпіти не може такого-то вчителя чи мріє мати такі-то речі. Його друг здивовано вигукує, що завжди думав точнісінько так. Обоє в захваті, і обоє спокійні. Кожний з них розстається з почуттям самотності і занепокоєння і здобуває приємне відчуття єднання.

Двоє дівчат можуть теревенити без упину всю дорогу від школи додому, потім ще півгодини біля під’їзду, поки нарешті не попрощаються. Але щойно друга дістається до своєї домівки, як вона відразу телефонує подрузі, і вони продовжують уже телефоном обмінюватися своїми секретами.

Важливість іміджу. Багато підлітків долають почуття самотності за допомогою рабського наслідування манер своїх шкільних товаришів — в одежі, зачісці, мові, книжках, піснях і розвагах. Ці манери, природно, повинні відрізнятися від тих, яких дотримується покоління їхніх батьків. І якщо подібна поведінка дратує чи шокує батьків, тим краще.

Слід, однак, зауважити, що навіть ті підлітки, які щосили пнуться, аби лише відрізнятися від батьків, змушені все ж відповідати чиїмось смакам, хай то друзі чи кумири, наприклад якась рок-зірка.

Найбільша допомога, яку батьки можуть надати підліткові, полягає в тому, щоб зрозуміти мотиви його поведінки. Якщо ви заперечуєте проти якихось манер, подбайте про те, щоб переконати дитину змінити їх, не вдаючись до ультиматумів типу «інакше…». Може статись і так, що підліток, який почувається досить вільно в родині, щоб сперечатися та обстоювати свою думку, сам зрештою переконає батьків стати на його точку зору. Дорослі більш консервативні, ніж молодь, у визнанні нових віянь. Те, що нам зараз здається жахливим і огидним, пізніше може виявитися таким же прийнятним для нас, як і для наших дітей. Так, наприклад, сталося з довгими зачісками і джинсами, введеними в моду молоддю в 1960-ті роки, з брюками для дівчаток, які свого часу так обурювали шкільне керівництво, і навіть з неймовірним кольором волосся.

Рання підліткова сексуальність. Багато хто в ранньому підлітковому віці фантазує на теми сексу, а дехто вже й експериментує з поцілунками та пестощами. Лише незначна частина підлітків по-справжньому починає в ці роки статеві стосунки.

Мастурбація стає дуже поширеним явищем і, залежно від сімейних чи релігійних традицій, може різною мірою викликати в дитини почуття провини і сорому. Ерекція, що виникає спонтанно чи в результаті сексуальних фантазій, додає ще більше непевності і без того стурбованим підліткам. У багатьох хлопчиків відбувається еякуляція під час сну (полюція). Один сприймає це явище спокійно, іншого це непокоїть, оскільки він думає, що з ним щось негаразд.

Сексуальні потяги і переживання не завжди спрямовані на протилежну стать. І підлітків, і їхніх батьків часто тривожать думки про гомосексуальні нахили. Діти в ранньому підлітковому віці, як правило, нетерпимі до всього, що викликає підозру в гомосексуалізмі. Інтенсивність цієї гомофобії, можливо, пов’язана з таємними страхами підлітків, що вони самі можуть стати гомосексуалістами.

Для підлітків у цьому віці цілком звичайними є дотики до статевих органів однолітків тієї ж статі, супроводжувані занепокоєнням, що це може бути ознакою гомосексуальних нахилів. Одні з них продовжують згодом дотримуватися гомосексуальної орієнтації, інші відмовляються від неї.

В умовах настроїв проти гомосексуалізму, що панують в американській культурі, підліткам нелегко демонструвати свою схильність до друзів тієї ж статі і навіть ділитися своїми сексуальними відчуттями, які можуть бути сприйняті як гомосексуальні нахили. Лікар може тактовно забезпечити дитину відповідною інформацією. Саме тому кожен підліток повинен мати можливість провести бесіду з лікарем віч-на-віч без присутності батьків, щоб обговорити подібні делікатні теми.

Підлітки з гомосексуальною орієнтацією зазнають стресу і потребують особливої підтримки.