Небезпека пов’язані із щепленнями. Дитина та догляд за нею.

Небезпека пов’язані із щепленнями
Зважте всі «за» і «проти». Тепер багато говорять про ризик, пов’язаний зі щепленнями. На жаль, ця інформація не завжди буває достовірною. Багатьох батьків це дуже непокоїть, а деякі просто бояться щеплень. Однак виходити треба з того, що переваги профілактики захворювань набагато переважають небезпеку імунізації. Це вам підтвердить будь-який фахівець.

Узяти хоча б одну з останніх вакцин: до того як у США почали робити щеплення від гемофільної інфекції, щороку 20 тисяч дітей віком до 5 років потерпали від наслідків цієї інфекції, у тому числі і від менінгіту. У 2000 році кількість таких дітей знизилася приблизно до 50 чоловік. Перша дитина, яку я лікував, будучи ще студентом-медиком, утратила слух через цю інфекцію. Ще одна дитина була доставлена до відділення швидкої допомоги з такою розпуклою гортанню, що їй довелося робити операцію і вставляти пластикову трубку в дихальні шляхи. Вона провела в лікарні 2 тижні. За останні 10 років випадки гемофільної інфекції мені не траплялися.

Ризик від застосування вакцин звичайно дуже незначний. Уведення вакцини є практично безболісним. У деяких дітей у місці уколу утворюється ущільнення, яке може зберігатися протягом кількох тижнів. Іноді піднімається температура. Подеколи бувають випадки (приблизно один на 100 тисяч), діти стають неспокійними, плачуть, погано реагують на навколишні обставини. У них можуть спостерігатися судоми. Подібна реакція може налякати батьків і вкрай рідко викликати серйозні проблеми. Але я маю ще раз повторити: хвороби, що можуть бути відвернені за допомогою вакцин, трапляються набагато частіше і їхні наслідки набагато небезпечніші.

Як виготовляються вакцини. Більшість вакцин виготовляються з вірусів та бактерій, що або вже вбиті (наприклад, інактивована вакцина проти поліомієліту), або поділені на фрагменти (вакцини проти коклюшу, гемофільної інфекції, гепатиту В, пневмококові вакцини). Одні вакцини використовують для протидії токсинам, що їх виробляють бактерії (дифтерія, правець). Антитіла, призначені для боротьби з токсинами, допомагають пригнічувати і самі бактерії. Інші вакцини, наприклад, проти кору, паротиту, краснухи і вітряної віспи, виготовляються з живих вірусів, ослаблених до такої міри, що вони не можуть викликати у здорових дітей захворювання, а якщо воно все-таки розвивається, то проходить у найлегшій формі. Ці вакцини не застосовуються для дітей з ослабленою Імунною системою (наприклад, для тих, хто проходить лікування від онкологічних захворювань) чи для тих, хто мешкає з людьми, в яких ослаблений імунітет.

Вакцини стають дедалі надійнішими. Раніше вакцина проти поліомієліту вводилася дитині через рот. Але в цій вакцині використовувався живий вірус, внаслідок чого щороку відзначалося кілька випадків захворювання на поліомієліт. Щоб запобігти цьому рідкісному явищу, сьогодні медики використовують вакцину на основі вже вбитих вірусів (на жаль, її доводиться вводити за допомогою шприца).

Вакцина від коклюшу в минулому зажила недоброї слави, бо спричиняла біль, набрякання, почервоніння в місці уколу і підвищення температури. Нова версія вакцини подібних симптомів не викликає.

Вплив ртуті на плід у ході внутрішньоутробного розвитку чи на організм дитини в перші роки життя може призвести до ураження головного мозку. Раніше деякі вакцини містили консерванти, наприклад тимерозал, до складу якого входила ртуть. Випадків шкідливого впливу тимерозалу жодного разу не було відзначено, однак про всяк випадок у найбільш часто використовуваних вакцинах ця речовина тепер не застосовується і вакцини містять лише мізерно малу кількість ртуті.

Вакцини й аутизм. Кількість дітей, що страждають на аутизм, останнім часом неухильно росте, і причини цього явища невідомі. Природно, виникає питання, чи не відіграли тут свою роль вакцини чи якісь їхні компоненти. Безліч теорій і чуток з’явилося навколо вакцини проти кору, паротиту і краснухи. Однак у ході ретельної перевірки не було виявлено ніякого зв’язку між цією вакциною й аутизмом. Зокрема, відсоток дітей, що хворіють на аутизм, зовсім однаковий серед тих, кому робили це щеплення і кому не робили.

У 2001 році комісія експертів Американського інституту медицини дійшла висновку, що вакцина проти кору, паротиту і краснухи ніяк не пов’язана з переважною більшістю випадків аутизму, однак іноді сумніви в справедливості цього висновку все ще виникають. Без цієї вакцини кількість захворювань на кір різко зросла б, а випадки ураження мозку завдали б значно більшої шкоди, ніж вакцинація. Комісія порекомендувала продовжити імунізацію дітей. З нею погодилися і фахівці Американської академії педіатрії та Національного центру статистики захворюваності.

Щеплення звинувачують і у випадку деяких інших захворювань, наприклад запалення кишечника. Знов-таки ретельне дослідження не знайшло ніякого зв’язку між вакцинацією і цією хворобою.

Де дістати додаткову інформацію. Кожен лікар, що проводить вакцинацію, зобов’язаний надати батькам інформацію з кожного виду вакцини. Ви можете запросити відомості, що цікавлять вас, у лікаря заздалегідь і ознайомитися з ними ще до вакцинації. В Інтернеті можна також знайти кілька чудових інформаційних сайтів на цю тему.