Контроль над сечовим міхуром. Дитина та догляд за нею.

Контроль над сечовим міхуром
Одночасний контроль над діяльністю кишечника і сечового міхура. Однією з переваг описаної вище методики поступового привчання дитини до горщика є те, що коли малюк може контролювати функціонування свого кишечника, він практично одночасно стежить і за сечовим міхуром. На початку третього року життя він уже досить свідомо може робити і те й інше. Усе, що для цього необхідно, — бажання дитини стати дорослою. Від батьків не треба особливих зусиль, щоб навчити її контролювати свій сечовий міхур.

Ставлення дітей до калу і сечі. Діти надто не переймаються, якщо протягом дня випадково намочать штани. Щодо своєї сечі вони не відчувають такого почуття власництва, як до калу. У більшості дітей повний контроль над функціонуванням сечового міхура з’являється водночас із контролем над кишечником або трохи пізніше. Можливо, їм легше утримувати в організмі тверді речовини, ніж рідини (як відомо, кал теж складно утримати під час проносу). Функції сечового міхура налагоджуються самі по собі в міру дорослішання дитини, незалежно від того, привчаєте ви її до горщика чи ні. Протягом першого року життя сечовий міхур спорожняється частіше, а потім, у віці 15—17 місяців, починає утримувати сечу протягом кількох годин, навіть якщо дитину не вчили користуватися горщиком. Тому в деяких випадках навіть однорічний малюк може залишатися сухим усю ніч.

Під час сну сечовий міхур утримує сечу довше, ніж удень, тому задовго до того, як дитина зможе контролювати його функцію в стані неспання, вона подеколи залишається сухою після двогодинного сну.

Навіть якщо дитина вже навчилася в цілому контролювати процес сечовипускання, випадкові «інциденти» протягом дня можуть спостерігатися ще протягом кількох місяців. Це зазвичай відбувається, коли малюк захоплений грою і не хоче її припиняти.

Штанці на резинці. Коли дитина навчиться самостійно ходити на горщик, на неї краще надягати штанці на резинці, які вона зможе сама легко зняти. Цей новий крок до незалежності знизить імовірність невдач. Однак не варто використовувати такі штанці до того, як дитина навчиться все робити сама. Від цього вони втратять своє стимулююче значення.

Нездатність мочитися не вдома. Іноді дворічна дитина так звикає до свого горщика чи сидіння для унітаза, що не може сходити в туалет в іншому місці. Її не можна звинувачувати і сварити за це. Постійно враховуйте цю обставину і беріть горщик із собою, коли вирушаєте разом з дитиною в поїздку.

Якщо сечовий міхур дитини переповнений, але вона не може помочитися, а можливості відвезти п додому немає, можна посадити її на півгодини в теплу ванну і сказати, що ви дозволяєте їй помочитися просто у ванну. Іноді це допомагає.

Найкраще заздалегідь привчити дитину мочитися в різних місцях. Існують портативні горщики для хлопчиків і дівчаток, до яких їх треба привчити вдома, а потім брати із собою на прогулянки і в гості. Деякі діти поза домом упевненіше почувають себе в підгузках. Не позбавляйте їх такої можливості.

Чи потрібно вчити хлопчика мочитися стоячи? Батьки іноді висловлюють занепокоєння з приводу того, що дворічний хлопчик не хоче мочитися стоячи. Немає нічого поганого в тому, якщо малюк мочитиметься сидячи, особливо коли він досить комфортно почуває себе на горщику.

У цьому разі в нього менше можливості напісяти мимо горщика. Рано чи пізно він навчиться мочитися і стоячи, коли побачить, як це роблять його батько чи старші хлопчики.

Суха постіль протягом усієї ночі. Багато батьків думають, що дитина залишиться сухою до ранку тільки в тому разі, коли посадити її на горщик пізно ввечері. Вони запитують: «Тепер, як дитина в основному залишається сухою протягом дня, саджати її на горщик слід пізно увечері?» Це неправильний підхід. Дитина залишиться сухою до ранку, коли її сечовий міхур досить зміцніє (якщо вона, звичайно, не занадто пере-збуджена чи вперта). Це підтверджується тим фактом, що у віці 12 місяців одна дитина зі ста залишається сухою щоночі, хоча батьки і не вчили її цьому, а вдень вона, як і раніше, ходить у підгузку. Деякі діти в кінці другого чи на початку третього року життя також залишаються сухими всю ніч ще до того, як навчаться контролювати свій сечовий міхур удень. Сечовий міхур до цього віку може довше утримувати сечу під час сну, оскільки нирки в цьому разі автоматично виробляють менше сечі і вона більш концентрована.

Більшість дітей залишаються сухими всю ніч у віці близько 3 років, хоча один з п’яти продовжує мочитися в ліжко і в 5 років. Хлопчики звичайно довше мочаться в ліжко ночами, ніж дівчатка, а легко збудливі діти довше, ніж спокійні. Часто це пов’язано зі спадковими чинниками.

Ремарка

Гадаю, батькам не обов’язково вживати якихось заходів, щоб навчити дитину залишатися сухою всю ніч. їм досить тільки підтримувати в малюкові впевненість, що одного дня він навчиться цього сам. Природний розвиток сечового міхура й усвідомлення того, що треба ходити на горщик, зроблять решту. Звичайно, батьки повинні хвалити дитину, якщо вона залишається вночі сухою. Якщо через 6 чи 8 місяців після того, як малюк навчиться добре контролювати свій сечовий міхур протягом дня, він виявить бажання спати вночі без підгузків, ви повинні порадіти його рішенню і дозволити йому це зробити.

Навчіть дитину правильно підтиратися і мити руки. Навіть якщо ваша донька виявляє цікавість до підтирання, спочатку дозволяйте їй робити це тільки з вашою участю, поки вона не освоїть процес цілком самостійно. Дівчаток треба вчити підтиратися спереду назад, щоб запобігти інфекції сечовивідного каналу. Хлопчикам також треба допомагати освоїти правила гігієни.

Миття рук повинне обов’язково супроводжувати похід у туалет. Стільчик чи підставка допоможуть дитині дотягтися до раковини. Для маленьких рученят потрібні невеликі шматочки мила. Для ефективного миття рук їх необхідно терти в мильній піні не менше 15 секунд, а це для дитини досить довго. Щоб зробити це заняття для малюка приємнішим, придумайте пісеньку, яку можна співати під час миття рук, або історію про кожен пальчик.