ДОПИТЛИВІСТЬ І УЯВА. ДІТИ ВІД ТРЬОХ ДО П’ЯТИ РОКІВ.

Безмежна допитливість. Дитина в цьому віці хоче знати про все, що її оточує. У неї багата уява. Вона робить власні висновки з усього, що побачить, і пов’язує все зі своєю персоною. Якщо їй розповідають про потяг, вона відразу поставить запитання: «А я колись поїду потягом?». Якщо вона почує про чиюсь хворобу, то непокоїться: «Я теж захворію?».

Багата уява. Діти дошкільного віку — віртуозні фантазери. Коли дитина 3—4 років розповідає вигадану історію, вона говорить правду, бо вигадані події для неї абсолютно реальні. Вона не може чітко усвідомити, де кінчається дійсність і починається фантазія. Тому діти так люблять, коли їм розповідають або читають різні історії. Саме з цієї причини їх лякають страшні телевізійні передачі й кінофільми, які їм не слід дивитися.

Не треба сварити і соромити дитину за вигадані історії. Ви можете завважити, що все було насправді не зовсім так, як їй хотілося б. У такий спосіб ви допоможете дитині навчитися розрізняти фантазії й реальність.

Уявні друзі, що час від часу з’являються в розповідях дитини і допомагають їй у різних ситуаціях (наприклад, коли потрібно поодинці спуститися в підвал), — це ознака здорової, нормальної уяви. Однак трапляється, що дитина, яка почуває себе самотньою, весь час розповідає про уявних друзів або ж про уявні пригоди, причому видно, що це для неї не гра, а ніби реальність. Якщо ви допоможете їй заприязнитися з реальними дітьми, потреба в таких фантазіях стане меншою.

Класика

Дитині потрібна ласка і веселі ігри. Вона хоче, щоб батьки жартували і подружньому розмовляли з нею. Якщо дорослі не виявляють схильності до спілкування, діти починають мріяти про чуйних друзів, які їх добре розуміють, так само як голодна людина мріє про шоколадний батончик. Якщо батьки весь час лають її, дитина вигадує собі товариша-хулігана, на якого звалює всі погані вчинки, які він зробив чи хотів би зробити.