Безпека під час занять спортом і на відпочинку. Дитина та догляд за нею.

Безпека під час занять спортом і на відпочинку
За деякими оцінками, у Сполучених Штатах 20 мільйонів дітей займаються спортом поза школою та близько 25 мільйонів беруть участь у шкільних спортивних змаганнях. Заняття спортом поліпшують фізичний стан дітей, розвивають координацію, самодисципліну, почуття колективізму. Однак при цьому бувають у них травми, які часом можуть призвести до інвалідності чи навіть більш сумного результату.

Хто найбільше наражається на ризик? Найчастіше травми дістають маленькі діти під час тренувань і змагань, оскільки їхній організм ще росте. До досягнення статевого дозрівання небезпека травмування під час занять спортом приблизно однакова для хлопчиків і для дівчаток, але в перехідному віці, коли юнаки починають посилено рости і набирати силу, вони наражаються на ризик більше, ніж дівчата.

Найбільший відсоток травм припадає на ігрові і контактні види спорту, такі як футбол, баскетбол, бейсбол для хлопчиків та гімнастика, волейбол і хокей на траві для дівчаток. Імовірність травмування ще більше зростає, якщо діти продовжують займатися спортом, уже будучи травмованими і втомленими. Це може призвести до хронічних захворювань зв’язок і суглобів. Хоча черепно-мозкові травми в ході занять спортом трапляються нечасто, вони також можуть становити серйозну загрозу для здоров’я.

Захисне спорядження. У багатьох видах спорту обов’язкове застосування захисних пристроїв для очей, голови, обличчя і зубів. Такі пристрої для зубів запобігають їх ушкодженню, що дуже часто трапляється в ході занять спортом, а крім того, зм’якшують удари, які інакше могли б призвести до перелому щелепи чи струсу мозку. Захист для очей бажаний для ігор із м’ячем, наприклад баскетболу.

Окремі види спорту. Спорядження гравця у бейсбол включає захист для очей, голови, обличчя і зубів. Взуття повинне мати не металеві, а гумові шипи. Кількість травм можна суттєво скоротити, підготовляючи відповідним чином покриття на базах і захисні сітки навколо поля. Дітей треба вчити правильно падати і до певного віку не дозволяти їм падати головою вперед. Для профілактики ушкоджень голови і грудної клітки краще використовувати в дитячих іграх більш м’які м’ячі. Дітей треба також обмежувати в кількості виконуваних подач для запобігання травмам плеча і ліктя.

Футбол. Маленьким дітям, що тільки вчаться грати, не рекомендується гра головою. Часті удари м’яча по голові, зрозуміло, нікому не йдуть на користь. Ворота повинні бути надійно закріплені, а якщо в ході тренувань використовуються переносні ворота, то дітям не можна дозволяти залазити на них.

Катання на роликових ковзанах і скейтборді. Ці види спорту дають щороку тисячі травм, головним чином вивихи і переломи зап’ясть, ліктів, ключиць і колін. Кількість ушкоджень можна значно скоротити, якщо використовувати наколінники, налокітники і захист кистей рук. Від серйозних черепно-мозкових травм може врятувати шолом. Тепер у продажу є шоломи, придатні для багатьох видів спорту. Якщо у вашої дитини такого шолома немає, то для катання на роликах і скейтборді цілком можна використовувати велосипедний шолом.

Стежте за тим, щоб дитина каталася тільки на рівній асфальтованій поверхні, де не їздять автомобілі. Навчіть її впевнено гальмувати.

Катання на санках. Узимку діти люблять кататися на санках з гірок.

Як не дивно, але це досить небезпечно. Перш ніж дозволити дитині цю

забаву, подбайте про дотримання таких заходів безпеки:

• Перевірте, чи немає біля гірки таких перешкод, як дерева, ями, уступи, камені, чи не занадто крутий схил.

• Біля підніжжя схилу не повинно бути дороги, якою можуть їздити автомобілі, і водойми.

• Надувні балони, на яких діти люблять кататися з гірки, розвивають велику швидкість і не піддаються керуванню. Набагато надійніші звичайні санки, бажано з кермовим механізмом.

• Не дозволяйте дітям до 4 років кататися з гірки без нагляду дорослих.

• Уникайте гірок з великим скупченням народу. Не саджайте на санки по декілька дітей.

• 3 настанням сутінків не дозволяйте дітям кататися в неосвітлених місцях.

• Подбайте про те, щоб у дитини був захисний шолом, але попередьте її, що наявність шолома не може бути виправданням для зайвого ризику.