ЯК ПРАВИЛЬНО ГОДУВАТИ ГРУДДЮ. ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ.

ЯК ПРАВИЛЬНО ГОДУВАТИ ГРУДДЮ. ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ. 3

З чого почати. Від жінок часто можна почути, що вони хочуть годувати груддю, але в них це не виходить. Іноді на заваді цьому стає здоров’я, коли годування буває утрудненим чи болісним. Однак у цілому більшість жінок, які вирішили годувати груддю, досягають успіху, якщо вони від самого початку все роблять як слід.

Необхідно дотримуватися трьох важливих умов: повністю відмовитися від штучних молочних сумішей, не зневірюватися і не занепадати духом зарано і стимулювати прибування молока. Я б ще додав, що неабияке значення має кваліфікована підтримка медсестри або якоїсь жінки, котра має великий досвід у годуванні груддю. Книги можуть дати цінну пораду, але не в змозі замінити досвідченого помічника, якщо у вас виникають труднощі. Такими помічниками можуть стати, наприклад, патронажні сестри та акушерки. Якщо ви тільки починаєте годувати груддю, доцільно знайти собі помічника чи консультанта заздалегідь, щоб із самого початку обрати правильний курс.

 

Інші поради. По можливості будьте поруч із дитиною в перші години і дні після народження. Найкраще, якщо малюка відразу після пологів помістять з вами до однієї палати. Прикладіть маля до груді вже в першу годину після народження, якщо воно зможе взяти грудь. Коли щойно народжене немовля витерти й покласти на живіт матері, воно частенько тягнеться до груді і починає ссати, хоча йому немає ще й години від роду. На самому початку давайте малюкові грудь в будь-який час, тільки-но він захоче, доти, поки молоко не почне прибувати і лактація не стабілізується. Набувши необхідної практики, дитина почне ссати активніше, а що більше вона ссе, то більше у вас прибуває молока.

 

Чи досить малюкові молока? Іноді молодій матері важко визначити, наскільки успішно в неї відбувається процес годування, особливо на початку. Не слід непокоїтися, коли:

 

  • дитина бере грудь кожні 2—3 години (або рідше) на 10 хвилин і більше;

 

  • під час годування ви чуєте характерні звуки ссання і ковтання, а грудь помітно порожніє;

 

  • у дитини щонайменше 3—4 рази на день буває м’яке чи майже рідке випорожнення, звичайно гірчичного кольору;

 

  • за день дитина встигає намочити не менше 6 пелюшок;

 

  • прокидаючись, дитина активна і має задоволений вигляд.

 

Якщо ви все-таки не впевнені, що годування відбувається успішно, потрібно звернутися до фахівців чи досвідчених людей. Проблеми, пов’язані з годуванням груддю, найлегше вирішити, коли вони вчасно розпізнані. Таким чином, якщо ви відчуваєте сумніви, не соромтеся звернутися по допомогу.

 

Повністю відмовтеся від пляшечок перший час. Якщо дитині дати штучну молочну суміш у перші 3—4 дні, то ймовірність наступного годування її груддю помітно зменшується. Дитині легше ссати молоко з пляшечки, ніж із груді, а діти, вдачею такі ж ледачі, як і дорослі, звичайно йдуть найлегшим шляхом. Поївши з пляшечки, дитина вже не докладатиме зусиль ссати грудь. Недосвідчені матері в цьому разі думають, що малюк віддає перевагу штучній суміші над грудним молоком, але насправді це не так. Найкраще — не користуватися молочними сумішами якомога довше. Кількість молока в груді поступово стабілізується, і дитина зможе сама відчути переваги годування груддю.

 

Прислухайтеся до тих, хто вас підтримує. На рішення матері продовжити грудне вигодовування або ж відмовитися від нього великий вплив має ставлення лікаря, який приймав пологи, а також медсестер у пологовому будинку, патронажної медсестри і рідних та друзів. Підтримка чоловіка також може схилити чашу терезів у бік продовження чи раннього припинення годування груддю.

Прислухайтеся до порад тих подруг і родичок, які успішно годували груддю. Не йдіть на повідку в інших знайомих. Тут доречно буде нагадати, що мати, яка вирішила годувати груддю, може раптом стати об’єктом незрозумілого скептицизму з боку своїх подруг і родичів, котрі в усіх інших випадках виявляють цілковите співчуття. Іноді від них можна почути, наприклад, подібні висловлення: «Сподіваюся, ти не збираєшся годувати груддю?», «Ну чому раптом ти так вирішила?», «З такими грудьми в тебе нічого не вийде», «У тебе ж дитина голодує. Ти що, хочеш заради принципу її заморити?».

 

Зауваження стриманого характеру можна віднести на рахунок здивування, а різкіші звичайно робляться через заздрощі.

 

Навіть у більш пізній період, якщо виникне питання про продовження годування груддю, все одно знайдуться дві-три подруги, котрі наполягатимуть на його припиненні. Якщо ви вибрали грудне вигодовування, спілкуйтеся з людьми, які підтримують ваше рішення, і слухайте тільки їхніх порад. Вашими головними союзниками можуть стати мати чи свекруха. Ви можете також скористатися допомогою громадських організацій, створених для підтримки матерів-годувальниць.

 

Чи вистачає молока? Іноді мати впадає в розпач саме тоді, коли молоко починає прибувати, або через кілька днів, коли їй здається, що молока бракує. Саме в цей час і не можна занепадати духом. Ви ще навіть наполовину не використали свого шансу. Найголовніше, що повинна забезпечити для себе мати-годувальниця, — це повноцінне харчування і споживання рідини, а також необхідний її організму відпочинок. Крім того, потрібно частіше прикладати дитину до груді. Посилена стимуляція молочних залоз підвищує лактацію. Для регулярного стимулювання лактації особливо важливими є нічні годування немовляти. В ранньому грудному віці вони особливо активно ссуть саме вночі. Тому, якщо ваш малюк у перші тижні життя щоночі хоче їсти, треба заохочувати таке бажання, оскільки це найкращий спосіб для посилення лактації і гарного росту дитини. Плануйте свій режим так, щоб більше спати вдень, заощаджуючи сили для нічного годування. Тим, хто вирішив годувати малюка груддю, частенько доводиться переходити на таку роботу «в нічну зміну».

 

Якщо дитина їсть небагато, а молоко продовжує прибувати, рекомендується зціджувати його після годування. Деякі матері роблять це вручну, але найпростіше скористатися електричним молоковідсосом.

 

Що робити, якщо дитина втрачає вагу? Звичайно в перший тиждень немовлята втрачають близько однієї десятої своєї первісної ваги, після чого починається стабільне набирання ваги. Звісно, не можна цілком відмовляти дитині в штучному харчуванні, якщо вона постійно демонструє ознаки голоду і продовжує втрачати вагу. Коли ж мати регулярно відвідує лікаря, він на кожній стадії допоможе їй прийняти потрібне рішення, а також визначить, як довго можна тримати дитину на дефіциті грудного молока, не вдаючись до штучного вигодовування, наскільки можуть витримати соски часте годування і як часто слід годувати малюка.

 

Врахуйте, однак, що на рішення лікаря, як правило, впливає і позиція матері щодо грудного вигодовування. Якщо мати чітко дає зрозуміти, що хоче досягти успіху, то і лікар зробить усе можливе, щоб допомогти їй у цьому.

 

Незайвим буде також знати, що існують допоміжні системи із стимулювання лактації. Подібний пристрій складається з тоненької трубочки, один кінець якої приклеюється клейкою стрічкою до груді, а другий з’єднаний із пластиковою пляшечкою, наповненою штучною молочною сумішшю. Коли дитина ссе грудь, молочна суміш надходить до неї в рот із трубочки. Погодувавши малюка таким чином, мати повинна ретельно зцідити молоко з груді, щоб стимулювати лактацію.

 

Використання такої системи під наглядом медсестри-консультанта забезпечує дитину необхідним харчуванням і посилює утворення молока в матері.

 

Чому деякі матері перестають годувати груддю. Багато жінок починають годувати груддю ще в пологовому будинку, потім продовжують годування ще якийсь час, але зрештою зневірюються й опускають руки. Вони кажуть: «У мене мало молока», «Моє молоко не підходить малюкові» або «Коли дитина трохи підросла, їй почало бракувати грудного молока».

 

Чому саме в тих країнах, де віддають перевагу штучному вигодовуванню, у багатьох жінок так рано не стає в грудях молока? Очевидно, мати, яка намагається годувати дитину груддю, не відчуває, що виконує найприроднішу у світі функцію, і не має певності, що в неї все відбувається нормально, як у більшості інших жінок. Замість цього вона відчуває, ніби робить щось незвичайне і дуже важке. Якщо в матері немає достатньої певності в собі, вона весь час запитує себе, чи впорається з цією справою. Вона ніби намагається піймати найменші ознаки своєї поразки.

 

Якщо дитина сьогодні кричить трохи більше, ніж напередодні, то і в матері перша думка про те, що в неї бракує молока. У дитини розладнався шлунок, з’явилися кольки чи висип — підозра відразу падає на молоко.

 

Подібна стурбованість наводить на думку, що панацеєю від усіх нещасть є пляшечка зі штучною сумішшю. Все лихо в тому, що дитяче харчування легкодоступне. Можливо, коли мати виписувалася з пологового будинку, їй могли дати рекомендації щодо використання штучних сумішей чи навіть пачку дитячого харчування («просто про всяк випадок»), Якщо дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, кілька разів на день давати достатню кількість штучного харчування, то вони завжди починають слабкіше ссати грудь. А молоко, що залишилося в груді, є природним сигналом для зменшення лактації.

 

Інакше кажучи, відсутність у матері впевненості, що вона здатна годувати груддю, на тлі доступності штучного харчування є основними чинниками, що ведуть до відмовлення від грудного вигодовування. Щоб досягти успіху, необхідно продовжувати годувати дитину груддю і відмовитися від будь-яких штучних сумішей, принаймні доти, поки лактація не ввійде в норму.

 

Звісно, робота матері не вдома може стати серйозною перешкодою для годування груддю. Навіть саме усвідомлення того факту, що рано чи пізно треба повертатися на роботу, заважає жінкам почати або ж продовжувати грудне вигодовування. Однак грамотне складання режиму дня, наполегливість і гарний молоковідсос дають змогу і в цьому разі продовжити годування груддю. Багато жінок дають дитині грудь увечері і вранці, а няня (чи батько) годують її зцідженим грудним молоком з пляшечки протягом дня.

 

Допомога громадських організацій матерям-годувальницям. У багатьох клініках тепер є консультанти з грудного вигодовування, які дають поради матерям-годувальницям. Чимало лікарів і медсестер також можуть надати їм кваліфіковану підтримку. До організацій підтримки матерів-годувальниць входять жінки, які успішно вигодували дитину груддю і завжди ладні допомогти порадою недосвідченим матерям. Довідайтеся їхню адресу в телефонній книзі чи зверніться до місцевих органів охорони здоров’я. У спеціалізованих інститутах матері і дитини також можуть надати вам підтримку і направити до досвідченого консультанта.

Травень 8th, 2015 by