ЯК НАЛАГОДИТИ РЕЖИМ ГОДУВАННЯ. ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ.

ЯК НАЛАГОДИТИ РЕЖИМ ГОДУВАННЯ. ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ. 3

Перші годування. Хоча в перші кілька днів молока в матері звичайно ще немає, перші годування найчастіше стимулюють лактацію і допомагають запобігти набуханню грудей. Поміщення матері і дитини до однієї палати дає величезну допомогу матері на самому початку грудного вигодовування. Одні діти легко адаптуються до розпорядку, що встановлюється в клініці, а інші від самого початку не дотримуються ніякого режиму годування і сну. Якщо така дитина прокидається і починає плакати в той час, коли її не можна принести до матері, вона так утомлюється від плачу, що знову засинає — причому саме тоді, коли надходить час її годування. Коли ж немовля перебуває в одній палаті з матір’ю, їй досить тільки простягнути руку і прикласти малюка до груді тоді, коли вона вважає, що дитина голодна. Малюкові не доводиться довго плакати і перевтомлюватися від цього.

У тих клініках, де заохочується спільне розміщення матері і дитини та годування груддю, дитину найчастіше віддають жінці для годування незабаром після народження. В ідеальному випадку це робиться відразу ж у пологовому залі, як тільки дитину обсушать. Діти в цей час найчастіше перебувають у стані неспання, і якщо покласти малюка на живіт чи груди матері, він може сам знайти сосок без сторонньої допомоги.

 

Після початкового періоду неспання багато малюків стають сонливими і не відчувають голоду протягом 2—3 днів, просинаючись лише зрідка. Це особливо характерно для тих випадків, коли матері приймали заспокійливі засоби чи народили під анестезією. Потім такі діти схильні переходити на розпорядок дня з більш частими пробудженнями, через кожну годину чи дві, протягом кількох днів.

 

Інші немовлята від самого народження мало сплять і постійно відчувають голод. їх доводиться годувати від 10 до 12 разів на добу вже в перший тиждень, поки в них не встановиться режим з 8 чи 9 годуваннями на 2-му, 3-му чи 4-му тижні. Головне — не обмежувати їх у їжі, нехай дитина їсть, коли захоче.

 

Коли починає прибувати молоко. Спочатку молока в груді немає взагалі. У ній утворюється лише рідина — так зване молозиво. Його не дуже багато, але воно надзвичайно багате на поживні речовини і зміцнює імунітет дитини.

 

Молоко прибуває в усіх жінок по-різному. Найчастіше воно з’являється на 3-й чи 4-й день життя дитини. Звичайно воно прибуває раніше у матерів, для яких це не перша дитина або які мали можливість бути відразу після пологів в одній палаті з малюком і годувати його на вимогу. Іноді молоко прибуває так раптово, що мати може назвати точний час, коли це відбулося. В інших цей процес відбувається більш поступово. Приблизно на 3-й чи 4-й день малюк стає менш сонливим і починає виявляти ознаки голоду. Це один із прикладів того, як мудро влаштована природа.

 

Дослідження, що їх проводили з дітьми, яких годували груддю на вимогу, показати, що більшість із них хотіли їсти 10—12 разів на день у віці між 3-м і 6-м днем життя (випорожнення у дитини в цьому віці теж часті). Деякі матері бувають засмучені такою частотою годування, вважаючи, що причиною цього є брак молока. Це не так. Просто дитина серйозно взялася до своєї основної роботи — їсти і рости. У такий спосіб вона стимулює грудь, щоб забезпечити задоволення своїх зростаючих потреб у майбутньому, які дедалі зростають.

У другій половині першого тижня після пологів молочні залози також отримують найсильнішу стимуляцію і з боку гормональної системи. Немає нічого дивного, що в перші дні грудь найчастіше переповнюється, але молока не завжди вистачає, щоб задовольнити апетит голодної дитини. Однак у цілому система працює на диво злагоджено.

 

Викид гормонів знижується на кінець першого тижня. Далі вироблення молока регулюється апетитом дитини. У цей перехідний період (що триває, як правило, протягом другого тижня) молока дитині може не вистачати, поки груди не пристосуються до її потреб. Голод дитини диктує молочній залозі, скільки молока вона повинна виробляти, причому не тільки на 2-му чи 3-му тижні, але і в наступні місяці. Інакше кажучи, навіть якщо малюкові вже виповнилося кілька місяців і йому потрібно більше молока, лактація збільшується.

 

Як довго давати дитині грудь під час кожного годування. Раніше вважалося, що краще спочатку обмежувати час годування, а потім поступово збільшувати його в міру звикання сосків. Сенс такого режиму полягав у тому, щоб уберегти соски від ушкодження.

 

Досвід, однак, показує, що краще від самого початку дозволити дитині самій визначати тривалість годування. Якщо малюк знає, що він завжди отримає грудь, щойно зголодніє, і зможе ссати стільки, скільки захоче, то не буде поспішати, правильно візьме грудь і не ушкодить соски. Тривале годування дає змогу запустити в дію рефлекс «розслаблення», який спочатку спрацьовує з невеликим запізненням. Цей рефлекс припускає, що мати повинна підготуватися до годування і зосередитися тільки на цьому процесі. Інші члени родини зобов’язані всіляко сприяти тому, щоб мати цілком могла присвятити себе піклуванню про немовля.

 

Як часто треба годувати дитину. Відповімо так: настільки часто, наскільки дитина виявляє ознаки голоду і наскільки ви здатні задовольнити її потреби. Жінки в тих країнах, де процес індустріалізації не зайшов ще надто далеко, можуть іноді погодувати дитину всього через півгодини після останнього годування, хоча малюк при цьому поссе зовсім небагато. У нашому суспільстві мати, яка вдало вигодувала груддю попередню дитину і впевнена у собі, теж спокійно може погодувати дитину з інтервалом усього в одну годину, якщо думає, що дитина зголодніла. Але я не є прихильником того, що малюка слід годувати, щойно він заплаче. Діти можуть плакати і з інших причин, не тільки від голоду. Це можуть бути кольки, інші форми нетравлення шлунка, якісь невідомі нам подразники, втома, що не дає дитині заснути. Неспокійна недосвідчена мати може дійти до цілковитої знемоги, якщо нервуватиме і годуватиме дитину протягом усього дня чи навіть ночі. Це занепокоєння може скоротити лактацію і завдати шкоди рефлексу розслаблення.

 

Отже, з одного боку, можна порадити годувати малюка, щойно він захоче. А з другого — робити це часто не слід, бо молодій матері треба поберегти себе. Нехай дитина трохи поплаче. Можливо, вона заспокоїться і засне. Нехай батько візьме її на руки і пригорне до себе. Його тепло і запах, несхожий на материнський, можуть вплинути заспокійливо. Але якщо нічого не допомагає, малюка краще погодувати.

 

Буває, що дитина ссе і ссе і ніяк не може наїстися. Можливо, їй і справді не вистачає молока. Прислухайтеся, чи чутно під час ссання, як малюк ковтає. Переконайтеся що випорожнення у дитини буває кілька разів на день, а пелюшки у вас мокрі регулярно. Під час візиту до лікаря зважте малюка, щоб визначити, яку вагу він набирає. Зверніться за консультацією до фахівця з грудного вигодовування, перш ніж проблема справді стане серйозною.

 

Одна чи обидві груді? У багатьох країнах, де дітей переважно вигодовують грудним молоком і де жінки, працюючи, постійно носять їх із собою, малят часто прикладають до груді, щойно вони прокинуться. Вони відносно недовго ссуть одну грудь, а потім знову засинають. У нашому суспільстві, де люди живуть переважно за розкладом і невдовзі після їди кладуть дитину в ліжечко в тихій кімнаті, існує тенденція більш рідкого годування і збільшення порції молока в кожне годування. Якщо в матері досить молока, то малюкові може при кожному годуванні вистачити й однієї груді. Лактація достатньо стимулюється при повному спорожненні груді, навіть якщо це відбувається з інтервалом у 4— 8 годин.

 

Однак у багатьох випадках молока в одній груді дитині не вистачає, тому під час кожного годування їй доводиться давати і другу грудь. Якщо в одне з годувань першою була ліва грудь, то при наступному першою повинна бути права. Деякі матері й лікарі дотримуються думки, що в будь-якому разі дитині потрібно давати під час годування обидві груді. Простий і надійний спосіб полягає в тому, щоб спочатку дати їй спорожнити повністю одну грудь, а потім запропонувати другу. Ви самі побачите, коли малюк насититься і припинить ссати. Він може висмоктати з другої груді і багато, і мало молока — вибір залишається за ним. Якщо ви дасте дитині право самій вирішувати, скільки ссати, то вона по закінченні годування буде ситою.

 

Поведінка дитини під час годування груддю. Один лікар, якому було властиве почуття гумору, вивчивши поведінку сотень дітей у ту хвилину, коли їх уперше прикладали до груді, поділив їх на декілька категорій. Жадібні енергійно втягують ареолу і ссуть, не відриваючись, поки не наситяться. Єдина проблема полягає в тому, що такі діти, якщо дозволити їм жувати сосок, можуть надто сильно стискувати його, заподіюючи матері біль. Вразливі діти можуть так збуджуватися, що, нервуючи, гублять сосок і замість того, щоб повторити спробу, починають кричати, їх доводиться брати на руки і заспокоювати протягом кількох хвилин. перш ніж вони візьмуть грудь знову. Неквапливі у перші дні не завдають собі клопоту ссанням груді. Вони чекають, поки молоко почне прибувати. Якщо таких дітей підганяти, вони чинять опір, але, коли надходить час, їдять добре. Ласуни спочатку беруть у рот краплю молока і смакують її, прицмокуючи, перш ніж беруться ссати по-справжньому. Якщо ви спробуєте квапити їх, вони сердитимуться. Любителі відпочинку роблять паузу через кожні кілька хвилин під час годування. Не варто їх підганяти. Вони так чи інакше виссуть належну норму, тільки це забере в них більше часу.

 

Існують також інші моделі поведінки дітей у перші тижні годування, що ускладнюють життя матері і мало не зводять її з розуму. На щастя, за кілька тижнів малюки «переростають» цей складний період.

 

Ледарі і сплюхи. Такі діти ніколи не виявляють особливої активності під час годування і засинають уже через п’ять хвилин після початку, тож неможливо зрозуміти, чи достатньо вони з’їли. Усе це було б непогано, коли б вони спати після годування 2—3 години, але звичайно вони прокидаються і починають плакати, щойно опиняються в ліжечку. Ми досі не знаємо, чим викликана подібна поведінка. Можливо, у такої дитини ще не скоординована діяльність нервової і травної систем. А може, тепло материнських рук і відчуття соска в роті діють на неї так заспокійливо, що вона засинає, а тверде і прохолодніше ліжечко провокує відчуття голоду і змушує прокидатися. Коли малюк трохи підросте і збагне, що й до чого, то голод не дасть йому заснути доти, поки він не наїсться. Якщо дитина засинає чи починає кричати вже через кілька хвилин після того, як її приклали до груді, спробуйте дати їй іншу грудь. Можливо, з неї легше буде надходити молоко. Зрозуміло, краще було б, якби дитина ссала одну грудь не менше 15 хвилин, щоб як слід простимулювала лактацію в ній, та коли малюк не хоче, нічого не вдієш.

 

Скандалісти. Такі діти, коли голодніші, не сплять і з роздратуванням реагують на брак молока. Вони відвертаються від груді і кричать, потім знову роблять спробу і знову шаленіють. Те, що дитина залишається голодною, ще більше непокоїть матір, і утворюється замкнуте коло.

 

Якщо мати розуміє, що в неї від хвилювання може зникнути молоко, вона зробить усе і знайде можливість, щоб відпочити і до годування, і під час нього. Музика, журнали, телебачення — завжди можна знайти для себе заняття, щоб розслабитися.

Травень 8th, 2015 by