Харчування під час хвороби. Дитина та догляд за нею.

Харчування під час хвороби
Лікар дасть вам рекомендації, якої дієти слід дотримуватися хворій дитині. При цьому враховується характер захворювання і вподобання дитини. Нижче ми даємо поради, які можуть стати вам у пригоді, якщо ви не змогли відразу зв’язатися з лікарем.

Застуда без підвищення температури. Якщо застуда не супроводжується жаром, дитину можна годувати як звичайно. Щоправда, у неї може пропасти апетит навіть при легкій застуді, оскільки вона не виходить на вулицю, менше рухається та ще й ковтає велику кількість слизу, який може викликати блювання. Не змушуйте дитину їсти більше, ніж їй хочеться. Якщо вона їсть менше, ніж звичайно, запропонуйте їй у перервах між прийманнями їжі якесь питво. Дехто думає, що чим більше рідини дитина вживає при застуді, тим краще. Якщо дитина п’є стільки, скільки їй хочеться, у цьому немає ніякої шкоди, але коли давати їй більше рідини, ніж звичайно, то і якоїсь особливої користі від цього не буде.

Харчування при підвищеній температурі, якщо у вас немає можливості зв’язатися з лікарем. При застуді, грипі, ангіні чи іншій інфекції, коли температура в дитини піднімається до 38,8 ‘С, вона звичайно різко втрачає апетит, особливо до твердої їжі. У перші день-два не давайте дитині твердої їжі, якщо вона не виглядає зовсім голодною, але давайте частіше пити. Зазвичай дітям у такому стані дають апельсиновий, грейпфрутовий сік чи просто воду. Найкраще — чиста вода. У ній немає поживних речовин, але за таких обставин це неважливо. Просто в цьому стані діти п’ють воду із задоволенням. Що ж до інших напоїв, то це залежить від смаків дитини і від характеру хвороби.

Якщо інфекція викликає болісні відчуття в ротовій порожнині, дитина може відмовитися від цитрусових напоїв, у яких багато кислоти. Можливо, у цьому разі їй краще смакуватимуть грушевий, виноградний сік чи неміцний чай. Добре вгамовує спрагу фруктове морозиво. Діти трохи старшого віку’ люблять газовані напої. Слід пам’ятати, що кола містить кофеїн, тому її краще не вживати. Молочні продукти можуть спричинити посилене утворення слизу у верхніх дихальних шляхах.

Найголовніше правило — не змушуйте хвору дитину їсти те, чого вона не хоче. Велика ймовірність, що така їжа призведе до блювання чи розладу травлення.

Харчування при блюванні. Блювання може супроводжувати багато захворювань. Причиною його стає викликане хворобою ослаблення функцій шлунка і його нездатність перетравлювати їжу. Харчування в цьому разі залежить від багатьох чинників, і призначати дієту повинен лікар. Проте, якщо ви не можете зв’язатися з лікарем, скористайтеся такими порадами.

Почніть з кількох ковтків чистої води. Для початку давайте дитині по 15 мл через кожні 15—20 хвилин. Поступово збільшуйте цю кількість до половини склянки (якщо дитина в змозі стільки випити) через кожні півгодини. Коли блювання при цьому відсутнє, спробуйте дати дитині трохи розведеного яблучного соку чи трав’яного настою (м’яти чи ромашки). Багато дітей не мають нічого проти фруктового морозива.

Можна також потроху вводити тверду їжу, наприклад, сухарики, тости, невеликі шматочки банана, протерте яблуко. Намагайтеся уникати молочних продуктів, бо вони гірше перетравлюються.

Харчування при поносі. Коли дитині виповнюється два роки чи більше, то ймовірність важкого чи тривалого розладу шлунка в неї помітно зменшується. Якщо ви не змогли відразу зв’язатися з лікарем, продовжуйте годувати дитину як звичайно і давайте їй стільки їжі, скільки вона захоче. Дослідження показали, що традиційна дієта при проносі, що складається з підсолоджених рідин типу газованих напоїв чи яблучного соку, насправді посилює і продовжує пронос, тому такий метод уже не рекомендують. При сильному проносі зверніться за порадами до лікаря.

Найголовніше при годуванні дитини під час проносу — давати їй достатньо рідини, щоб уникнути зневоднювання організму. Таке може статися, коли дитина споживає менше рідини, ніж втрачає при проносі чи блюванні. Головною ознакою зневоднювання є загальна млявість. Інші симптоми — це сухість у роті, запалі очі і втрата еластичності шкіри. Якщо рідини, призначені для запобігання зневоднюванню, не затримуються в організмі, то, можливо, буде потрібне внутрішньовенне введення рідин, яке проводять у клінічних умовах.

Проблеми з годуванням на завершальній стадії хвороби. Якщо підвищена температура в дитини зберігається протягом декількох днів і вона при цьому мало їсть, то вона, природно, втрачає вагу. Це звичайно дуже тривожить батьків, у яких трапилася ця ситуація вперше. Коли жар спадає і лікар дозволяє повернутися до звичайного режиму харчування, вони починають напихати дитину їжею. Якщо батьки при кожному годуванні день у день змушують дитину їсти, то може статися так, що апетит у неї взагалі не відновиться.

Дитина після хвороби їсти аж ніяк не розучилася і не настільки ослабла, щоб перестати їсти самостійно. Просто в її організмі все ще міститься інфекція, що впливає на роботу шлунка і кишечника. Побачивши їжу, травна система дитини ніби попереджає її, що вона ще не готова прийняти багато їжі.

Коли батьки силоміць змушують їсти дитину, яка і без того відчуває слабість і нудоту від недавньої хвороби, то огида до їжі виробляється в неї набагато швидше, ніж у звичайних умовах. Результатом можуть стати постійні проблеми з апетитом.

Щойно шлунок і кишечник видужають від наслідків хвороби і знову зможуть нормально перетравлювати їжу, апетит обов’язково відновиться, причому стане значно кращий, ніж до хвороби. Протягом тижня чи двох діти буквально накидаються на їжу, намагаючись надолужити згаяне. Буває навіть так, що дитина, добре пообідавши, через 2 години вже знову просить їсти. У віці близько 3 років діти іноді просять дати їм якусь особливу їжу, якої потребує їхній організм.

Найкраща тактика батьків на завершальному етапі хвороби — давати дитині стільки їжі і питва, скільки вона захоче, ні на чому не наполягати, виявляти терпіння і чекати ознак відновлення апетиту. Якщо апетит не з’явився протягом тижня, слід знову звернутися за консультацією до лікаря.