ТУБЕРКУЛЬОЗ У ДИТИНИ

ТУБЕРКУЛЬОЗ У ДИТИНИ

Туберкульоз — це давня і цілком виліковна хвороба, яка, однак, продовжує забирати мільйони життів дітей і дорослих у слаборозвинених країнах. У зв’язку зі збільшенням кількості закордонних поїздок та епідемією СНІДу туберкульоз, як і раніше, залишається хворобою, яку не можна ігнорувати навіть у найбільших світових державах.

Більшість із нас уявляє собі туберкульоз тільки в тій формі, в якій він трапляється в дорослих людей. У легенях утворюється пляма (або каверна), що викликає такі симптоми, як стомлюваність, втрата апетиту й ваги, підвищення температури, кашель і відділення великої кількості харкотиння. Однак у дітей туберкульоз зазвичай набуває інших форм. У перші 2 роки життя опірність організму ще недостатньо сильна, і велика ймовірність, що інфекція пошириться на інші частини тіла та органи. Тому не можна допускати ані найменшої можливості контакту дитини з людиною, що хворіє на туберкульоз, поки лікарське і рентгенологічне обстеження не підтвердить іі остаточного видужання. З цієї ж причини людина, яка входить до вашого дому з хронічним кашлем, хай то буде хатня робітниця чи няня, повинна пройти так звану туберкулінову пробу. Якщо результат проби буде позитивним, необхідно зробити рентгенівський знімок грудної клітки.

Однак іноді дитячий туберкульоз набирає активної форми, внаслідок чого спостерігаються такі симптоми, як підвищення температури, втрата апетиту, блідість, збудливість, стомлюваність і, можливо, кашель. Харкотиння при цьому небагато, і дитина його проковтує. Інфекція може осісти і в інших органах тіла, наприклад, у кістках, нирках, лімфатичних вузлах, оболонці головного мозку. Найчастіше вона виявляється в легенях і прикореневих лімфатичних вузлах.

Якщо туберкульоз набуває активної форми, лікування за умови належного догляду за дитиною може тривати 1—2 роки. Сучасні медикаменти прискорюють процес лікування і запобігають небезпечному поширенню інфекції. Діти, що хворіють на туберкульоз, звичайно не заразні, і їх, як правило, не треба ізолювати від інших членів родини.

Коли дитина досягає підліткового віку, туберкульозна інфекція набуває більш традиційних форм, властивих дорослим людям. Цю обставину завжди потрібно враховувати, якщо ви помітили, що підліток пригнічений, швидко стомлюється і втрачає апетит, незалежно від наявності в нього кашлю.

Туберкулінова проба. Через кілька тижнів після потрапляння туберкульозних бацил в організм людина починає активно виробляти антитіла проти них. Якщо після цього ввести їй під шкіру туберкулін (препарат, виготовлений з мертвих збудників туберкульозу), в місці уколу з’являється червона припухла пляма. Наявність припухлості певного розміру свідчить про позитивну реакцію. Сама по собі червоність не має ніякого значення. Фахівець повинен виміряти розмір проби, щоб визначити ступінь реакції організму.

Коли в організм людини вже потрапляли туберкульозні збудники, реакція на пробу в неї все життя буде позитивною, навіть якщо хвороба давно минула.

Шкірна туберкулінова проба періодично робиться дітям при звичайних обстеженнях у тих місцевостях, де трапляються захворювання на туберкульоз. Цей тест проводиться і тоді, коли дитина відчуває нездужання, в неї з’являється сильний кашель чи коли в когось із членів родини виявлений туберкульоз. Якщо хтось із домашніх тривалий час жив у регіонах, де туберкульоз широко розповсюджений (наприклад, у Південно-Східній Азії чи Центральній Америці), то йому також доцільно пройти туберкулінову пробу.

Як бути, якщо проба позитивна? Приводів для паніки бути не може, бо найчастіше йдеться про вже вилікувану інфекцію.

Насамперед треба зробити рентгенівський знімок легень, щоб знайти активний процес чи шрами від залікованої інфекції. Усім дітям із позитивною туберкуліновою пробою, навіть якщо не виявлено ніяких ознак активної форми хвороби, треба приймати спеціальні ліки протягом як мінімум 9 місяців. Якщо в цей період інфекція не активна, дитина може продовжувати вести нормальний спосіб життя. Періодично лікар може призначати повторні рентгенівські знімки легень. Сучасна медикаментозна терапія дає гарні результати і не має серйозних побічних ефектів.

Крім того, інші члени родини (а також дорослі, з якими дитина регулярно контактує) також повинні пройти перевірку, щоб визначити джерело туберкульозних збудників і можливу наявність інфекції в інших дітей у родині. У багатьох випадках ні в кого з членів родини захворювання не виявляють, і залишається припустити, що дитина заразилася від когось стороннього. Іноді в когось із дорослих членів родини виявляють активну форму туберкульозу. Можна вважати, що пощастило і цій людині, оскільки хворобу виявлено на ранній стадії, й іншим членам родини, бо усунуто джерело небезпеки. Людині, яка хворіє на активну форму туберкульозу, не можна залишатися в одному будинку разом із дітьми. На час лікування вона повинна жити окремо, поки лікар не встановить, що вона більше не є носієм інфекції.