Низька успішність. Дитина та догляд за нею.

Низька успішність

Низька успішність
Гарна успішність у школі — це перше відповідальне завдання, яке ви покладаєте на дитину. Тому якщо з успішністю виникають проблеми, то ви повинні розглядати їх з такою ж тривогою, як підвищення температури. Це свідчить про те, що щось негаразд, і необхідно негайно вживати заходів, щоб з’ясувати причину й усунути її. Хоч би яка була причина, але коли вже проблема виникла, то дитина схильна звинувачувати в цьому насамперед себе. Якщо вона встигла переконати себе, що вона дурна і ледача, то змінити цю думка стає вже набагато складніше.

Причини поганої успішності. Дуже часто неуспішність буває зумовлена не однією, а відразу кількома причинами. Середній учень може відставати в навчанні, якщо потрапив у сильний клас. Сильний учень відчуває нудьгу і відсутність мотивації в класі, який, на його думку, працює надто повільно. Якщо дитина стала об’єктом знущань з боку когось із однокласників, у неї виникає огида до школи взагалі, а це відразу позначається на оцінках. Слабкий слух чи поганий зір, хронічні захворювання, СДУГ та інші особливості психіки можуть призвести до серйозних проблем з успішністю. Діти, що погано сплять, зазвичай потерпають від хронічної перевтоми, тому неуважні. Серед психологічних чинників можуть також бути чвари в родині, фізичне чи сексуальне насильство.

Дуже рідко трапляється, що дитина не встигає виключно через власну лінь. Якщо дитина просто опустила руки, це вже не можна назвати лінню. Діти за своєю вдачею дуже допитливі і сповнені ентузіазму. Якщо вони втратили бажання вчитися, це явна ознака якоїсь прихованої проблеми, яку необхідно знайти й усунути. Проблеми з успішністю не завжди виявляються в поганих оцінках. Якщо дитина вчиться на самі п’ятірки, але має таке честолюбство і прагнення до досконалості, що в неї на цьому ґрунті навіть починаються болі в шлунку, — це теж проблема успішності. Якщо дитина вчиться в основному на четвірки, але витрачає такі зусилля, що в неї не залишається часу на друзів та ігри, вона теж погребує допомоги.

Визначення причини проблеми. Спокійно й зичливо поговоріть з дитиною про її шкільні успіхи. Своїм тоном ви повинні продемонструвати їй, що хочете допомогти. У чому, на її думку, полягають проблеми? Поцікавтеся подробицями всього, що відбувається в школі, і реакцією вашої дитини на ці події. Зустріньтеся з учителями і класним керівником. Із самого початку найкраще ставитися до них як до союзників, а не як до ворогів. Хоча, можливо, причиною всіх проблем є саме вчителі і школа, проте знайте від самого початку, що вони на вашому боці. Поговоріть з дитячим лікарем, психологом та іншими фахівцями, яким близькі подібні проблеми.

Хтось із них (скоріш за все, педіатр) допоможе вам зібрати воєдино всю інформацію і визначити, у чому причина проблеми і яких заходів слід ужити.

Втручання. Існує безліч різних заходів, які вчителі й батьки можуть ужити для підвищення успішності дитини. Якщо причина в занадто великому шкільному навантаженні, спробуйте перевести дитину до іншого класу, де вимоги до учнів не такі великі. Якщо над дитиною глузують, знущаються, повинні втрутитися вчителі і пояснити класу, що необхідно з повагою ставитися одне до одного і нікому не дозволено ображати інших ні фізично, ні морально. Подібні виховні заходи звичайно мають вплив, особливо коли вони вжиті шкільним керівництвом. Якщо нездатність дитини до навчання викликана проблемами зі здоров’ям, можливо, виправити ситуацію допоможе спеціалізована школа. При СДУГ потрібне поєднання медикаментозного лікування і поведінкової психотерапії. У будь-якому разі спільні зусилля батьків та вчителів зазвичай допомагають вирішити проблеми поведінкового характеру.

Якщо дитина ще не дозріла повною мірою для школи, їй, можливо, корисно буде повторити курс підготовчого чи першого класу. Однак коли дитина в більш старшому віці залишається на другий рік, це звичайно не вирішує проблеми низької успішності. Більше того, це надзвичайно травмує дитину. Соціальні та емоційні наслідки подібного рішення підривають її віру в себе і нерідко закінчуються тим, що дитина взагалі залишає школу, особливо коли йдеться про старшокласника.

Допомога дитині поза школою. Батьки можуть чимало зробити, щоб допомогти дитині, що має серйозні проблеми з успішністю. Практично всі діти виявляють велику допитливість щодо навколишнього світу. Якщо ви поділятимете і всіляко заохочуватимете це прагнення, їхній інтерес до навчання підвищиться. З’ясуйте, що найбільше цікавить вашу дитину. Нехай вона сама розкаже вам, яким предметам віддає перевагу. Заохочуйте її прагнення до природи, читання і до всього, що викликає в дитини справжній інтерес.

Стосунки між батьками і вчителями. Приємно спілкуватися з учителем, якщо ваша дитина — гордість класу і чудово вчиться. Але якщо в неї проблеми з навчанням, ситуація потребує делікатності. Навіть найкращі батьки і вчителі — усього лише люди. І ті й ті вважають свою роботу найважливішою і відчувають власницькі почуття щодо дитини. Кожен із них глибоко в душі вважає, що дитина навчалася б краще, якби інша сторона змінила своє ставлення до неї. Батьки повинні зрозуміти від самого початку, що у вчителя така ж чутлива душа, як і в них, і що можна домогтися значно більшого, коли стосунки з ним будуть вибудувані на розумінні і співпраці.

Деякі батьки бояться зустрічатися з учителями, забуваючи, що і педагоги часом з побоюванням ставляться до батьків. Основне завдання батьків полягає в тому, щоб відверто розповісти вчителю про життя дитини, про її інтереси, на що і як вона реагує, а потім спільними зусиллями використати цю інформацію в процесі навчання. Не забувайте похвалити вчителя за ті уроки, що особливо сподобалися вашій дитині.

Іноді учень і вчитель, попри всі зусилля, просто не розуміють одне одного. У цьому разі необхідно обговорити з директором питання про можливість переведення дитини до іншого класу.

Батьки не повинні передусім обвинувачувати вчителя, якщо в дитини низька успішність. Коли дитина чує з вуст батьків звинувачення на адресу вчителя, вона звикає звинувачувати інших у своїх невдачах і в майбутньому не братиме на себе відповідальності за проблеми, що виникатимуть. Ви, звичайно, можете втішити дитину, сказавши їй, наприклад: «Я знаю, що ти стараєшся» або «Я уявляю собі, як ти засмучуєшся, коли вчитель тобою незадоволений».

Июль 20th, 2015 by