Жар у дитини. Дитина та догляд за нею.

Жар у дитини
Що вважати підвищеною температурою. Насамперед, вам необхідно зрозуміти, що температура тіла в здорової дитини не завжди чітко відповідає «нормальній» оцінці (36,6 °С). Вона постійно то трохи підвищується, то знижується залежно від часу доби і від того, що в ту чи іншу мить робить дитина. Звичайно температура найнижча рано-вранці, а найвища увечері. Однак ці добові коливання температури не такі великі, як різниця між температурою тіла в стані спокою й активного руху. Якщо навіть цілком здорова дитина набігається, її температура може піднятися до 37,6-37,8 °С.

У новонароджених дітей до 3 місяців будь-яке підвищення температури вище 38° може свідчити про хворобу, і про це необхідно повідомляти лікаря. (Якщо малюк надто закутаний, розгорніть його і знову поміряйте температуру.) У дитини трохи старшого віку ознакою хвороби може бути температура 38,3°С чи вище. У цілому, що вищою є температура, тим більша ймовірність, що ми маємо справу із серйозною інфекцією, а не зі звичайною застудою чи вірусним захворюванням.

Однак у деяких дітей навіть з легкою інфекцією температура може бути дуже високою, а в дітей із серйозними захворюваннями майже не підвищується. Жар сам по собі небезпечний для дитини тільки в тому разі, коли температура сягає за 41 °С, але такого практично ніколи не трапляється.

Чому при хворобі підвищується температура? Жар — це реакція організму на інфекцію та деякі інші захворювання. Підвищення температури допомагає організму боротися з інфекцією, оскільки при такій температурі гине багато мікроорганізмів. Звичайно температура тіла підтримується невеликою ділянкою мозку, що називається гіпоталамус. Коли тіло стає занадто гарячим, гіпоталамус запускає механізм потовиділення, що виявляє охолоджувальний ефект за рахунок випаровування. Коли тілу занадто холодно, воно починає тремтіти, через що створюється тепло внаслідок м’язової активності. Система працює як термостат. У відповідь на інфекцію імунна система виділяє хімічні речовини, які вмикають термостат у мозку, і якщо вони «запрограмували» цей термостат, наприклад, на 38,8 °С, а реальна температура тіла становить у даний момент 37,7°С, то дитину може морозити.

Такі ліки, як парацетамол, блокують вироблення цих хімічних речовин, що запускають «виробництво тепла», і змушують внутрішній механізм терморегуляції повернутися у звичайний стан. Дитина в цю хвилину починає пітніти. Це ознака того, що мозок зрозумів: організм занадто перегрітий.

Багато батьків вважають, що жар небезпечний сам по собі, і намагаються відразу ж збити температуру. Однак треба пам’ятати, що жар — це не хвороба. Це всього лише один зі способів боротьби організму з інфекцією. Крім того, за температурою можна простежити розвиток хвороби. Тому лікар може порекомендувати зняти жар, якщо він заважає дитині спати чи позбавляє її сил.

Коли захворювання пов’язане з підвищенням температури, то найвища температура спостерігається, як правило, ввечері, а найнижча вранці. Але не дивуйтеся, коли вона раптом підніметься вранці і спаде ближче надвечір. Бувають і такі хвороби, при яких температура не коливається, а постійно залишається високою, наприклад, запалення легень чи краснуха. Якщо дитина дуже хвора, то в неї може бути і знижена температура. Трохи знижена температура (36 С) часом спостерігається на останній стадії хвороби, а також у здорових дітей вранці. Це не привід для хвилювання, якщо дитина в цілому почуває себе добре.

Вимірювання температури. Досвідчені батьки частенько визначають підвищення температури в дитини, доторкнувшись губами до її чола. Недолік цього методу полягає в тому, що в такому разі неможливо повідомити лікарю точне значення температури тіла.

Особисто я завжди пропоную цифрові електронні термометри. Вони працюють значно швидше, точніше і простіше, ніж традиційні ртутні. Вони недорогі, а при їх використанні не існує небезпеки, що вони розіб’ються і токсична ртуть розіллється по підлозі. Якщо у вас є ртутний термометр, я раджу вам позбутися його. Але не викидайте його просто у відро для сміття. Ртуть отруйна, і в жодному разі не можна допускати її потрапляння в грунт. Краще віддайте термометр лікарю, а він напевно знає, яка процедура утилізації шкідливих і отруйних відходів.

Що ж до електронного термометра, то все, що від вас вимагається, — це витерти його, увімкнути і прикласти до тіла. Звуковий сигнал підкаже вам, коли вимірювання закінчено. У маленьких дітей найкраще проводити вимірювання температури ректальним способом (уставивши термометр у відхідник). Змажте кінчик термометра вазеліном чи іншим нейтральним кремом, покладіть дитину до себе на коліна обличчям униз і, притримуючи її ноги рукою, вставте термометр у відхідник на глибину близько сантиметра. Коли дітям виповнюється 5—6 років, їх уже можна вмовити потримати термометр у роті під язиком протягом хвилини. Можна також виміряти температуру під пахвою, але цей спосіб не такий точний, як вимірювання у відхіднику чи в роті. В однієї дитини кровоносні судини розташовані ближче до поверхні шкіри, тому температура буде трохи вищою, а в іншої — глибше, і температура відповідно буде нижчою. Якщо ви хочете довідатися точне значення температури, то краще використати ректальний чи оральний спосіб.

Існують дуже складні електронні термометри, що вставляються у вухо дитини, але вони дуже дорогі і не дають ніяких реальних переваг, може, за винятком тих випадків, коли малюк аж надто вже непосидючий і його неможливо утримати на одному місці. Термометри, що зчитують температуру на відстані з поверхні шкіри, не є дуже точними.

Термометр після використання необхідно вимити теплою водою з милом. Можна також протерти його спиртом, однак не забувайте в цьому разі перед повторним використанням сполоснути його водою.

Повідомляючи лікарю про підвищену температуру в дитини, називайте якомога точніше значення (з точністю до десятих часток). Що точніше ви вкажете температуру, то кращу пораду одержите від лікаря.

Як довго треба вимірювати температуру. Розкажу вам про типовий випадок. Дитина дуже застудилася, і в неї піднялася температура. Лікар оглядає дитину (чи одержує регулярні повідомлення від батьків про її стан) і рекомендує двічі на день вимірювати температуру. Зрештою жар спадає, і дитина починає видужувати, у неї залишається тільки невеликий кашель і нежить. Лікар дозволяє батькам випускати дитину на вулицю, тільки-но ці симптоми повністю минуть. За два тижні батьки телефонують лікарю і повідомляють, що дитина дуже сумує в чотирьох стінах, що кашель і нежить минули вже 10 днів тому, що дитина в цілому виглядає здоровою і добре їсть, але температура вечорами все ще тримається на позначці 37,6°С. Як я вже пояснював раніше, для активної дитини така температура не може вважатися підвищеною. Таким чином, батьки зробили помилку, протримавши дитину вдома зайві 10 днів.

У більшості випадків, коли температура протягом 2—3 днів тримається на позначці нижче 38,3 °С, вимірювати її далі не має сенсу, якщо тільки щодо цього немає інших рекомендацій лікаря і якщо видимий стан дитини не погіршується. Дитину можна відпускати до школи, коли вона почуває себе добре і температура протягом доби була нормальною. При цьому не обов’язково, щоб усі симптоми застуди минули повністю. Відмовтеся від шкідливої звички вимірювати температуру в дитини, коли вона здорова.

Що робити до приїзду лікаря. У дітей віком від року до п’яти температура може підніматися до 40°С, а іноді й вище навіть при легкій інфекції чи застуді. Водночас при небезпечній хворобі температура може бути не вищою 38,3 °С. Тому не слід надто перейматися з приводу високої температури. Зв’язуйтеся з лікарем завжди, коли вам здається, що дитина хвора чи виглядає якось незвично.

При високій температурі дитина часом відчуває сильний дискомфорт. Якщо в перший день захворювання температура в неї піднялася до 40°С чи вище, жар можна трохи збити жарознижувальним засобом, наприклад парацетамолом чи ібупрофеном (тільки не аспірином). Ці засоби випускаються у вигляді пігулок, сиропів чи супозиторіїв (свічок). Чітко дотримуйтесь інструкції на упаковці, щоб дати дитині потрібну дозу. Пам’ятайте, що доза препарату змінюється залежно від віку і ваги дитини.

Жарознижувальний засіб слід давати тільки один раз, за винятком тих випадків, коли ви протягом 3—4 годин не можете зв’язатися з лікарем. У цьому разі, можливо, доведеться дати препарат ще раз. (Простежте потім, щоб ліки були в місці, недоступному для дитини, і зберігалися в упаковці, яку вона не зможе відкрити самостійно. Навіть якщо жарознижувальні засоби продаються без рецепта, їх не можна вважати нешкідливими. Передозування може призвести до дуже серйозних ускладнень.)

Можете викупати дитину або обтерти її вологим рушником чи губкою. Прохолодна ванна чи обтирання зумовлюють приплив крові до поверхні шкіри. Раніше за традицією для обтирання використовували спирт, але оскільки він дуже легко випаровується при кімнатній температурі, то значна його кількість може потрапити в легені при диханні. Звичайна вода так само діє, але вона цілком безпечна й нічого вам не коштує. Однак з використанням цього методу температура знизиться лише на нетривалий час, оскільки термостат в організмі все ще запрограмований на високу температуру і невдовзі знову підніме її.

Якщо в дитини дуже сильний жар і вона вся розчервонілася, накрийте її тільки легкою ковдрою при нормальній кімнатній температурі. Можливо, досить буде одного простирадла. Дитина почуватиметься досить комфортно, і це, можливо, дасть змогу трохи збити температуру.

Увага! Ніколи не давайте дитині чи підлітку аспірин при високій температурі чи ознаках застуди, якщо тільки лікар не порекомендує вам цього. Для дітей у таких випадках можуть використовуватися тільки парацетамол, ібупрофен чи інші препарати, що не містять аспірину (ацетилсаліцилової кислоти). Якщо в дитини вірусна інфекція, особливо грип чи вітряна віспа, аспірин робить її організм більш сприйнятливим до синдрому Рейє — рідкісного, але дуже небезпечного захворювання.

Судоми. Батьки часто побоюються, що коли в дитини протягом тривалого часу підвищена температура, то це може викликати судомний напад. Це неправда. Лише різке підвищення температури на початку захворювання може іноді викликати в маленьких дітей судоми. Температуру треба збивати тільки з єдиною метою — трохи полегшити самопочуття малюка, а зовсім не для того, щоб запобігти судомам.