ЕКЗЕМА У ДИТИНИ

Екзема — це червоний шорсткий висип у вигляді окремих плям на дуже сухій шкірі. Вона викликає сильну сверблячку, а її розчухування тільки погіршує ситуацію. Як і сінна пропасниця чи астма, екзема має алергійне походження. Це може бути алергійна реакція на продукти харчування чи на окремі матеріали, як-от вовна чи шовк, що безпосередньо контактують зі шкірою. Екзема частіше спостерігається в дітей у тих родинах, де вже й раніше були випадки екземи чи родинних хвороб — астми, сінної пропасниці чи кропивниці.

Навіть якщо екзему від самото початку викликали харчові продукти, зовнішнє подразнення шкіри теж може відігравати роль. У цілому найчастіше екзема спостерігається взимку, оскільки в цю пору року шкіра більш суха. У деяких дітей екзема, навпаки, з’являється в спекотну пору року як реакція на власне потовиділення. Якщо в дитини екзема виникає тільки в тих місцях, де вовняний одяг торкається шкіри, в неї може бути пряма алергійна реакція на вовну, хоча можливо, що алергію в неї викликає їжа, а вовна тільки виступає як додатковий подразник. У деяких дітей висип посилюється в період емоційного стресу.

Найчастіше екзема починається в маленьких дітей на щоках чи на лобі. Згодом вона може поширитися на вуха і шию.

Відлущені лусочки шкіри виглядають на відстані як розсипана сіль, особливо на вухах. У дитини віком близько року екзема може з’явитися практично в будь-якому місці — на плечах, руках чи грудях. У дітей від року до трьох найбільш типовими місцями виникнення екземи є ліктьові та колінні згини.

Якщо перебіг екземи відбувається в легкій формі чи тільки починається, плями мають рожевий колір. У міру розвитку хвороби вони стають яскраво-червоними. Через постійне розчухування плями починають мокнути. Коли рідина, що виступає при розчухуванні, висихає, утворюються кірки. У розчесані місця часто потрапляє інфекція, що ще дужче погіршує становище. Навіть коли плями екземи гояться і почервоніння зникає, шкіра в цьому місці ще довго залишається шорсткою і грубою на дотик. У темношкірих дітей місця, що зажили, бувають трохи світліші, ніж решта шкіри. Згодом різниця в кольорі зникає, але цей процес може тривати кілька тижнів.

Лікування. Єдине і найголовніше, що можуть зробити батьки, — це не допускати сухості шкіри дитини. Для цього можна кілька разів на день використовувати звичайні зволожуючі креми (без барвників та ароматизованих речовин). Лікар чи працівник аптеки може порекомендувати вам такий крем. У багатьох випадках поліпшення досягається вже за рахунок використання мазей і лосьйонів. Користуйтеся милом якомога рідше, оскільки воно сушить шкіру. В разі потреби застосовуйте сорти мила, що містять зволожуючі речовини (більшість лікарів рекомендують використовувати мило «Ооує»). Купати дитину слід у теплій, але не гарячій воді близько 10 хвилин. Якщо купання триває менше, то шкіра не встигне всотати воду, а якщо довше, то від цього посилюється сверблячка. Витираючи дитину після ванни, не тріть її рушником, а промокайте. Найкращий час для нанесення на шкіру зволожуючих засобів — через 3 хвилини після приймання ванни.

Догляд за дитиною при екземі — дуже нелегка справа. Сверблячка може доводити її до сказу. Батьки також виходять із себе, намагаючись утримати дитину від роздирання уражених місць. Висип може триматися місяцями. Дуже важливо, щоб у дитини були коротко підстрижені нігті (найкраще їх обробляти манікюрною пилочкою, оскільки після цього не залишається гострих країв). Що менше дитина роздряпуватиме шкіру, то менша ймовірність занести в ранку інфекцію. Найчастіше дитина розчухує хворе місце під час сну, тож на ніч можна надягати їй білі бавовняні рукавички. Втім, не всі діти погодяться на це. Допомагають також ліки, що зменшують сверблячку.

При сильній екземі необхідно вжити заходів, щоб перевірити, яка їжа викликає в дитини алергійну реакцію. Дуже часто причиною алергії є коров’яче молоко. Іноді виліковують екзему, відмовившись від молочних продуктів і перейшовши на штучне молоко, виготовлене із сої, рису та інших злаків, а також на спеціальні молочні суміші. Пошук харчових алергенів найкраще здійснювати під керівництвом досвідченого лікаря. Самостійні зусилля найчастіше не дають результату. В особливо тяжких випадках для виявлення речовини-подразника роблять аналіз крові і шкірні тести. Необхідно звертати увагу і на зовнішні подразники. Дуже часто джерелом екземи стає вовна.

Поряд зі зволожувальними засобами для шкіри при лікуванні екземи використовують гідрокортизон. Він належить до класу кортикостероїдів або, для стислості, просто стероїдів. (Це слово бентежить багатьох батьків, але стероїди, що використовують при лікуванні екземи, не мають нічого спільного з анаболічними стероїдами, якими користуються як допінгом спортсмени.) Стероїди, зокрема гідрокортизон, пригнічують шкірні алергійні реакції. Алергійна реакція — це різновид запалення, а гідрокортизон та інші стероїди цієї групи є одним із найефективніших проти запалювальних засобів.

Гідрокортизон продається без рецепта у вигляді мазей з концентрацією 0,5 і 1 відсоток. Більш концентровані препарати потребують рецепта лікаря. Часто лікар на початку лікування приписує концентрований засіб, а потім, коли процес трохи затихає, переходять на більш слабкі. Останнім часом з’явилися нові нестероїдні препарати.

Лікування за допомогою антигістамінних препаратів сприяє зменшенню сверблячки. У деяких випадках доводиться вдаватися до антибіотиків у вигляді мазей чи пігулок.

Легку форму екземи можна лікувати самостійно, використовуючи зволожувальний крем для шкіри, однопроцентну гідрокортизонову мазь і димедрол. У більш тяжких випадках слід виконувати вказівки дитячого лікаря чи дерматолога.

Необхідно пам’ятати, що екзема — це не інфекція, яку можна вилікувати повністю. Екзема, що почалася в дитячому віці, звичайно минає зовсім чи принаймні через кілька років переходить у більш легку форму.