Кусання. Дитина та догляд за нею.

Кусання
Кусання в немовлят. В однорічному віці діти часто кусають батьків за щоку. Коли в них ріжуться зуби, вони ладні кусати геть усе, тим більше коли відчувають утому. Якщо в одно-дворічному віці одна дитина вкусить іншу, хай то буде «по-дружньому» чи від злості, це теж не привід для занепокоєння. Діти такого віку ще не вміють висловлювати своїх почуттів, тому вихлюпують емоції примітивним способом, наприклад кусанням. Крім того, вони ще не в змозі поставити себе на місце скривдженого і не усвідомлюють, наскільки це боляче.

Батьки в цьому разі повинні твердо сказати: «Так не можна! Це боляче!» — і спустити дитину з колін додолу чи забрати її з групи дітей, що граються. їй просто треба дати зрозуміти, що така поведінка вам не подобається, навіть коли вона ще надто мала, щоб усвідомити собі, чому саме.

Кусання в дітей трохи старшого віку. Якщо дитина кусається у віці від 2 до 3 років, ви повинні визначити для себе, як часто це відбувається, і дати оцінку поведінці дитини в цілому. Якщо дитина постійно виглядає напруженою і незадоволеною і часто кусає інших дітей, це є ознакою, що з нею щось негаразд. Можливо, її дуже часто карають удома. Або ж у неї не було можливостей звикнути до товариства інших дітей і вона вважає, що вони небезпечні і можуть скривдити іі. Може, вона відчуває ревнощі щодо свого молодшого брата чи сестри і випліскує свій страх і образу на інших дітей, вважаючи їх такими ж суперниками.

Якщо кусання супроводжується іншими агресивними діями, це симптом більш серйозної проблеми, що заслуговує на значно більшу увагу, ніж саме по собі кусання.

Звичайно ж, цілком здорова дитина, що нормально розвивається, раптом може зненацька когось укусити. Це цілком природний етап розвитку, що не являє собою ніякої психологічної проблеми. Однак багатьох батьків це турбує, оскільки вони побоюються, що з їхньої тихої і спокійної дитини в майбутньому виросте лиходій. Кусання — це всього лише певна стадія розвитку, через яку проходять навіть найдобріші і найласкавіші діти.

Що зробити, щоб дитина не кусалася. Насамперед треба вміти запобігати таким випадкам. Якщо ви помітили, що дитина кусається в якихось певних ситуаціях, то необхідно, щоб у ці хвилини поруч з нею був хтось із дорослих. Коли в дитини часто бувають розчарування і стреси, бо вона, приміром, є найменшою і найслабшою серед дітей або через те, що ви непослідовні у своїх вимогах, зробіть усе, щоб внести зміни в іі повсякденне життя.

Намагайтеся приділяти їй більше уваги тоді, коли вона поводиться добре. Адже батьки найчастіше звертають пильну увагу на дітей, коли вони щось ламають чи когось кусають. Набагато корисніше буде, якщо увага батьків стане нагородою за гарну поведінку.

Помітивши, що в дитині наростає невдоволення, чимось відверніть її. Зі старшою дитиною можна вибрати годину і обговорити з нею цю проблему, попросивши її замислитися над тим, як це боляче, і над тим, що іще вона може зробити, коли відчуває бажання когось укусити.

Якщо ж дитина уже встигла вкусити когось, то увагу треба приділити насамперед постраждалому малюкові, ігноруючи «агресора». Заспокоївши скривдженого, твердо скажіть своїй дитині, що вам не подобається її поведінка, і зажадайте, щоб вона так ніколи більше не робила. А потім посидьте поруч з нею якийсь час, поки вона осмислюватиме сказане. Візьміть її за руку чи обійміть, щоб вона не втекла від вас. Постарайтеся уникати довгих нотацій.

Чи можна вкусити дитину у відповідь? Деякі батьки, що зазнали на собі укусів маленької дитини, запитують, чи можна вкусити її у відповідь. Я вважаю, що батьки мають бути батьками, а не опускатися до рівня дитини і не відповідати на її погану поведінку укусами, ляпанцями чи криком. Крім того, якщо ви кусаєте чи шльопаєте маленьку дитину вона, скоріш за все, знову відповість вам тим самим, оскільки вирішить,’ що це гра. Крім того, вона може подумати, що коли ви дозволяєте собі таку поведінку, то їй і можна поготів. Найкраще, щоб запобігти повторному укусу, відсунути дитину від себе, щойно ви помітите характерний лиск в її очах, і ясно дати зрозуміти, що вам така поведінка не подобається і ви не маєте наміру потурати їй.

Кусання у віці після трьох років. Зазвичай діти припиняють кусатися до 3 років чи трохи пізніше. До цього віку дитина вже може вдатися до слів, щоб її бажання і почуття були зрозумілі. Крім того, вона вже краще вміє контролювати себе.

Якщо ж дитина продовжує кусатися, це може виявитися ознакою досить серйозної проблеми розвитку. У цьому разі вам допоможуть досвідчений лікар чи інший фахівець.