ЗУПИНКА ДИХАННЯ У ДИТИНИ

ЗУПИНКА ДИХАННЯ У ДИТИНИ

Якщо батьки знають, як звільнити заблоковані дихальні шляхи і зробити штучне дихання дитині, коли вона перестає дихати, то вони готові практично до будь-яких несподіванок, що можуть загрожувати її життю. У більшості дітей серце здорове. Якщо воно раптом перестає битися, це звичайно означає, що дитина перестала дихати і серце не одержує кисню. Здебільшого це трапляється, коли дитина захлинулася водою чи коли їй у дихальні шляхи потрапив якийсь сторонній предмет чи їжа. (Дихання також може зупинитися при важкій пневмонії, астмі та інших захворюваннях, але це не стається раптово, тому дуже малоймовірна ситуація, коли батьки будуть змушені самі, без сторонньої допомоги вживати якихось заходів.)

Штучне дихання і масаж серця. Кожна доросла людина має бути готова до проведення першочергових реанімаційних заходів. Відповідні курси організуються при пожежних підрозділах, в організації Червоного Хреста і в багатьох лікарнях. Там вас навчать поводитися з тяжко хворою дитиною, робити штучне дихання і запускати зупинене серце. Перелічені нижче інструкції і поради можуть дати вам тільки загальне уявлення.

Потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи. Якщо дитина чимось подавилася і сильно кашляє, дайте їй час відкашлятися. Можливо, сторонній предмет вийде сам собою. Кашель — це природний спосіб очищення дихальних шляхів. Якщо дитина здатна дихати, говорити чи плакати, залишайтеся поруч із нею і попросіть кого-небудь викликати швидку допомогу. Не намагайтеся самі видалити застряглий предмет. Не стукайте дитину по спині, не перевертайте догори ногами і не лізьте до неї в рот. Усіма цими діями ви можете проштовхнути сторонній предмет ще глибше. Вони доречні тільки в тому разі, коли дихальні шляхи перекриті повністю.

Якщо дитина не в змозі кашляти і дихати. Якщо дитина подавилася і не в змозі дихати, плакати і говорити, значить, сторонній предмет повністю заблокував її дихальні шляхи і повітря крізь них не проходить. У цьому разі (тільки в цьому!) виконайте такі дії.

Для дитини грудного віку з повністю заблокованими дихальними шляхами

1. Якщо дитина при тямі, підкладіть їй руку під спину і голову. Пальцями іншої руки стисніть їй шелепи з двох боків, опустивши передпліччя на живіт малюка.

2. Переверніть дитину обличчям униз і нахиліть так, щоб її голова була розташована нижче тулуба. Рука, якою ви підтримуєте її живіт, повинна лежати у вас на стегні.

3. Долонею вільної руки завдайте дитині п’ять різких ударів між лопатками.

4. Якщо сторонній предмет не випав, переверніть дитину обличчям догори, підтримуючи її під спину. Її голова має при цьому бути трохи нижче тулуба. Упріться вказівним і середнім пальцями в груднину трохи нижче рівня сосків. П’ять разів різко натисніть пальцями на груднину, щоб штучним шляхом викликати кашель.

5. Якщо дитина не почала дихати чи знепритомніла, попросіть кого-небудь викликати швидку допомогу і починайте робити штучне дихання. Спочатку розкрийте рот малюка, захопивши нижню щелепу і язик однією рукою, а верхню другою, і подивіться, чи не видно там проковтнутого предмета. Якщо ви щось помітили, введіть у рот мізинець уздовж щоки в напрямку до кореня язика і спробуйте підчепити предмет. (Не вводьте палець у рот, якщо ви нічого не бачите, це може ще більше заблокувати дихальні шляхи.)

6. Покладіть дитину так, щоб вам було зручно проводити штучне дихання. Відкрийте їй рот, натиснувши однією рукою на нижню щелепу, а другою на лоб.

7. Якщо дитина все ще не почала дихати, відкиньте її голову назад і накрийте своїми губами повністю рот і ніс дитини. Зробіть два видихи їй у рот, кожен тривалістю приблизно по 1,5 секунди. Видихи мають бути досить інтенсивними, такими, щоб піднімалася її грудна клітка.

8. Якщо повітря не надходить у легені дитини, це означає, що її дихальні шляхи, як і раніше, перекриті. Спробуйте ще раз постукати їй по спині, повторивши дії, описані в пунктах 3—7. Повторюйте доти, поки дитина не почне кашляти, дихати, плакати чи поки не прибуде допомога.

Для дитини, якій більше року, з повністю заблокованими дихальними шляхами

1. Пам’ятайте, спочатку треба переконатися, що дихальні шляхи повністю перекриті. Якщо дитина кашляє, розмовляє чи плаче, спостерігайте за нею, не розпочинаючи ніяких дій. Якщо дитина при тямі, виконайте так званий прийом Хеймліха. Станьте на коліна позаду дитини і міцно обхопіть її руками за талію. Стисніть одну руку в кулак і приставте його до живота дитини, щоб великий палець був трохи вище пупка і значно нижче груднини.

2. Покладіть долоню іншої руки на кулак і п’ять разів різко натисніть на живіт у напрямку знизу вгору. З маленькою дитиною цей прийом проводьте дуже обережно. Продовжуйте виконувати прийом, поки стороннє тіло не буде видалене з дихальних шляхів. Дитина в цьому разі повинна почати дихати чи кашляти. (Навіть якщо все закінчилося благополучно і дитина цілком оговталася від цієї події, її обов’язково треба показати лікарю.)

3. Якщо дитина, як і раніше, не дихає, відкрийте їй рот, затиснувши нижню щелепу і язик між пальцями однієї руки. Подивіться, чи не видно в роті стороннього предмета. Якщо ви щось помітили, введіть у рот мізинець уздовж щоки в напрямку до кореня язика і спробуйте підчепити предмет. (Не вставляйте палець у рот, якщо ви нічого не бачите чи не можете захопити сторонній предмет, це може ще більше заблокувати дихальні шляхи.) Повторюйте прийом Хеймліха доти, поки стороннє тіло не буде витягнуте чи поки дитина не знепритомніє.

4. Якщо дитина знепритомніла, покладіть її на спину і виконайте прийом Хеймліха. Станьте на коліна біля її ніг (чи сядьте на її ноги, якщо дитина вже велика). Покладіть одну долоню їй на живіт трохи вище пупка і накрийте її другою долонею, так щоб ваші пальці були спрямовані вперед. Різко натисніть обома руками на живіт у напрямку знизу вгору. Будьте обережні, виконуючи цей прийом маленькій дитині. Продовжуйте виконувати прийом, поки стороннє тіло не буде видалене з дихальних шляхів.

5. Якщо дитина, як і раніше, непритомна чи ви не можете видалити сторонній предмет, негайно покличте кого-небудь на допомогу. Відкиньте голову дитини назад, піднявши пальцями її нижню щелепу. Затисніть їй ніс, повністю накрийте її рот своїм і зробіть два глибоких видихи (не менше 3 секунд). Переконайтеся, що грудна клітка дитини при цьому піднімається. Коли ні, злегка змініть положення голови і зробіть ще два видихи.

6. Якщо повітря, як і раніше, не надходить у легені дитини, повторіть дії, описані в пунктах 4 і 5. Продовжуйте по черзі робити штучне дихання «з рота в рот» і виконувати прийом Хеймліха, поки в дитини не відновиться дихання чи поки не прибуде допомога.

Як робити штучне дихання. При кожному вашому видиху повітря надходить у легені потерпілого. Якщо йдеться про дорослу людину, робіть видихи в природному ритмі вашого дихання. Для дитини видихи повинні бути трохи частіші і коротші. Ніколи не робіть штучного дихання людині, що дихає самостійно.

Насамперед звільніть дихальні шляхи дитини, правильно поклавши її голову. Її треба злегка відкинути назад, піднявши пальцями нижню щелепу. Зберігайте це положення при кожному дихальному русі.

Оскільки в дитини маленьке обличчя, можна одночасно робити видих у її ніс і рот. (Дорослій людині штучне дихання робиться тільки в рот. Ніс при цьому повинен бути затиснутий пальцями.)

Видих не повинен бути надто сильним (легені маленької дитини не зможуть умістити весь обсяг видихуваного вами повітря). У перервах між видихами звільняйте щелепи дитини, даючи їм зімкнутися, потім повторюйте видих.