Значення стресу. Дитина та догляд за нею.

Значення стресу
Стрес як фізична реакція. На загрозливі ситуації організм відповідає утворенням гормонів стресу — адреналіну і кортизону. В малих дозах ці гормони поліпшують концентрацію уваги і витривалість (згадайте важку контрольну з математики). Високий рівень вмісту цих гормонів у крові викликає реакцію, яку фахівці називають «тікай або борися» (уявіть, що на вас нападає злий собака). У цьому разі в людини частішає пульс, різко підскакує тиск крові, напружуються м’язи, сповільнюються всі процеси, що не мають у таку хвилину суттєвого значення, наприклад травлення. Вся увага концентрується в одній точці, а час, здається, сповільнює хід.

Стрес безпосередньо впливає на головний мозок. Після сильного стресу в мозку утворюється нейтральний «місток», що з’єднує загрозливий подразник і відповідну реакцію організму. У результаті наступного разу, коли виникне той самий подразник, реакція настане ще швидше. Однак цей внутрішньомозковий зв’язок означає і те, що навіть щось схоже на первісний подразник може викликати неадекватну стресову реакцію.

Щось подібне відбувається з людьми, що хворіють на посттравматичні стресові розлади (ПТСР). ПТСР звичайно спостерігають у військовослужбовців, які побували на війні, а також у дітей, що стали жертвами чи свідками насильства. Разом зі стресом у пам’яті виникають яскраві образи первісної події, яка травмувала і від якої потерпає дитина в стані неспання, що викликає в неї кошмари під час сну.

Схильність до стресу. Подібна реакція на стресові ситуації виникає не в кожної людини. Приблизно одна дитина із семи надзвичайно схильна до стресу. Навіть у дитячому віці такі діти реагують на кожну нову людину чи обставини викидом в організм гормонів стресу. Коли вони трохи підростуть, то звичайно стають боязкими і соромливими. їм потрібен час, щоб звикнути до нової ситуації, і в них часто виникають страхи і занепокоєння з будь-яких причин. Ця властивість у них природжена і частенько передається в спадок. Учені вже близькі до того, щоб відшукати в людини відповідний ген чи групу генів, що відповідають за ці якості. Схильні до стресу діти з більшою ймовірністю виробляють у собі стійкі реакції на сильні збудливі чинники, наприклад, на напад собаки чи землетрус.

Якщо ви знаєте, що ваша дитина особливо схильна до стресів, то можете допомогти їй, обмежуючи вплив на неї ситуацій, які викликають стрес. Наприклад, слід вимкнути телевізор, якщо там показують новини про війну чи землетрус, і обговорити цю тему в більш спокійній атмосфері за вечерею. Дитина, яка сама впоралася з незначною стресовою ситуацією, набуває досвіду і впевненості в собі.