Домашні завдання. Дитина та догляд за нею.

Домашні завдання
Виконання домашніх завдань не повинно перетворюватись на війну. Якщо ви граєте при цьому скоріше роль тренера, ніж наглядача, то домашні завдання лише підкреслять для вашої дитини цінність упертої праці, а вам дадуть чимало інформації про власну дитину. Однак щоб бути успішним тренером, ви повинні як мінімум знати правила гри. Тобто ви повинні розглядати домашні завдання з погляду вчителя.

Навіщо потрібні домашні завдання? Учителі задають дітям роботу додому з трьох причин: щоб дати учню попрактикуватися в знаннях і вміннях, які він дістав у класі, щоб підготувати його до наступного уроку і щоб дати йому можливість попрацювати над проектом, який потребує значних витрат часу чи залучення додаткових джерел (наприклад, літератури, Інтернету чи допомоги батьків).

У молодших класах основна мета домашніх завдань полягає в тому, щоб привчити дитину до роботи поза класом і допомогти їй організувати свій робочий день. У старших же класах діє система, відповідно до якої що більший обсяг домашньої роботи виконає учень, то вищий бал він одержить за підсумками стандартних тестів.

Таким чином, якщо вчитель очікує від учня більшої віддачі, у тому числі й у плані виконання домашніх завдань, то дитина повинна засвоїти більше знань.

Яким повинен бути їхній обсяг? Не існує чіткого правила, який обсяг роботи може бути заданий додому. Американська національна асоціація освіти дає такі рекомендації: за тривалістю домашні завдання повинні виконувати за 20 хвилин у 1—3-му класах, за 40 хвилин у 5—6-му класах і десь за 2 години у 7—9-му класах.

У деяких школах додому задають значно більше, ніж в інших, але це аж ніяк не означає більш високого рівня підготовки, особливо коли йдеться про початкову школу. Крім усього іншого, домашня робота може бути не тільки втомливою, але ще й забирати час на шкоду іншим видам діяльності — іграм, спорту, музиці, хобі. Більше не завжди означає краще.

Допомога у виконанні домашніх завдань. Що робити, коли дитина попросить допомогти їй у виконанні домашніх завдань. Коли вона чогось не розуміє, немає нічого страшного, якщо ви поясните їй це. (Ніщо не тішить батьків так, як можливість зайвий раз довести дитині, що вони щось знають.) Але коли вона просить зробити за неї завдання, бо взагалі не розуміє його суті, краще проконсультуватися з учителем. Хороший педагог воліє допомогти дітям зрозуміти матеріал, щоб потім вони могли покладатися на свої сили. Якщо у вчителя надто багато роботи, щоб приділити додатковий час дитині, то вам доведеться допомогти. Але навіть і в цьому разі ви повинні тільки допомогти їй зрозуміти, що їй слід робити, а не виконувати завдання замість неї. У вашої дитини буде ще багато вчителів, але в неї є тільки одні батьки — ви. Ваша роль набагато важливіша. Іноді вчитель радить батькам додатково попрацювати з дитиною, коли вона відстає з якогось предмета. Буває, що батьки самі доходять цієї думки. Тут треба виявляти обережність. Якщо в школі вам рекомендують хорошого викладача і ви можете дозволити собі оплачувати його послуги, зверніться до нього. Досить часто батьки виявляються поганими педагогами, і не тому, що в них бракує знань чи ретельності, а тому, що вони надто близько беруть до серця успіхи дитини і дуже засмучуються, коли вона чогось не розуміє.

Якщо дитина і без того вже заплуталася в матеріалі, то нетерпіння батьків може стати останньою краплею. Крім того, батьківський метод пояснення може відрізнятися від методики викладача. Дитина не зрозуміла того, що їй пояснювали в школі,- отже, найімовірніше, вона ще менше зрозуміє, коли ви вдома почнете їй пояснювати все по-іншому.

Я не хочу сказати, що батьки взагалі не повинні допомагати дітям у навчанні. Іноді це дає дуже непогані результати. Порадьтеся попередньо з учителем, і якщо помітите, що ваші зусилля марні, то подумайте над тим, щоб взяти репетитора. Хоч би хто працював з вашою дитиною, він повинен періодично підтримувати контакт з учителем.