ВУЛИЦЯ З ДВОБІЧНИМ РУХОМ. ДІТИ ВІД ДВАНАДЦЯТИ ДО ВІСІМНАДЦЯТИ РОКІВ.

І підлітки, і їхні батьки повинні шукати способи розминутися на цій вулиці максимально спокійно і мирно. У деяких родинах цей процес відбувається досить гладко. У багатьох інших починається боротьба, причиною якої часто є батьки, які не усвідомлюють нормального процесу розвитку, властивого підлітку. Усе це може минати значно спокійніше, якщо батьки зрозуміють, що їхня дитина-підліток не має наміру дошкулити їм, а лиш утверджує власне «я».

Підлітку доводиться мати справу з багатьма проблемами. Статеве дозрівання надає його тілу нових особливостей, внаслідок чого змінюється і його самосвідомість, і ставлення до нього оточуючих. Сексуальні потреби можуть одночасно і збуджувати, і лякати дитину. Наша цивілізація вносить додаткове сум’яття в питання про підліткову сексуальність, то звеличуючи її (досить згадати рекламу із зображеннями молодих сексуальних тіл), то оголошуючи небезпечною силою, яку необхідно придушувати і контролювати. Одні підлітки школу сприймають як тиху заводь, інші — як в’язницю. Здатність до абстрактного мислення спонукає їх ставити гострі питання перед суспільством, в яке вони мають вступити. Ідеалізм може бути і могутньою рушійною силою, і джерелом розчарування.

Батькам корисно нагадати, що фундаментальні цінності, які вони виховували в дітях, залишилися колишніми, хоча вони і приховуються під суперечливими ідеями. Більшість підлітків залишаються прихильниками основних сімейних традицій, навіть якщо вони фарбують своє волосся в кольори, яких не буває в природі.

Втім, тут приховані і небезпеки. Розкута сексуальна поведінка, вживання алкоголю і наркотиків можуть мати погані наслідки, а психічні проблеми стають на порядок денний вже в перші 10 років життя. Таким чином, батьки повинні добре бачити всі пастки, що можуть трапитися на шляху дитини, твердо вірячи, що вона в них не потрапить. Тільки сфокусувавши увагу на основній довготерміновій меті — виростити здорову молоду людину, — батьки зможуть провести межу між поведінкою своїх дітей, яка повинна викликати серйозне занепокоєння, і тим, що може тільки легко подразнювати.

Бути мудрими батьками підлітка — нелегка справа. Хтось із батьків одного разу сказав: «Коли б то я міг бути хоча б наполовину таким чудовим, яким бачив мене мій малюк у дитинстві, і наполовину таким дурним, яким він бачить мене зараз, коли став підлітком».