РОЗВИТОК СЕКСУАЛЬНИХ ПОЧУТТІВ – СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ

Ми сексуальні істоти до мозку кісток від дня нашого народження і до дня смерті. Сексуальність — це природжена властивість, частина нашого єства. Але те, як це єство виявляє себе, багато в чому залежить від сімейних, культурних і суспільних цінностей. У деяких культурах людська сексуальність вважається фундаментальною і природною частиною повсякденного життя. Американська ж культура складалася під сильним впливом пуританських предків, через те ми соромимося своєї сексуальності і не вміємо виявляти її. Якщо подивитися навколо, як сексуальність використовується в нашій культурі — для реклами, для лоскотання нервів, для одержання прибутку, — то може здатися, що наше суспільство відходить від пуританських традицій.

Але, гадаю, це ілюзія. Насправді те, що суспільство надто переймається ідеєю сексу, пояснюється стримуванням цього потягу. Саме заперечення властивої нам сексуальності посилює її експлуатацію в усіх сферах життя.

Чуттєвість і сексуальність. Під чуттєвістю розуміють здатність одержувати фізичну насолоду взагалі. Сексуальність обмежується тільки сферою статевих органів. Немовлята — це чуттєві істоти. Вони відчувають безмежну насолоду всім своїм тілом, особливо в ділянці рота і статевих органів. Вони їдять з чудовим апетитом, прицмокуючи губами, коли наситяться, і зчиняють лемент, коли голодні. Вони відчувають насолоду, коли їх тримають на руках, гладять, цілують, лоскочуть чи масажують. Принцип насолоди для них первинний.

Згодом, залежно від того, як оточення реагує на її чуттєвість, дитина починає пов’язувати окремі емоції і думки з відчуттями задоволення. Якщо вона торкається своїх статевих органів і чує: «Не можна, не роби так! Це погано!», то асоціює своє задоволення з виявленням несхвалення з боку батьків. Нехай навіть вона і припинить робити це, але потяг до задоволення від цього не зникне, а дитина так і не збагне, чому їй заборонили робити те, що приємно.

Коли діти підростають, їм доводиться вводити свої почуттєві задоволення в русло суспільних принципів. Вони вчаться, наприклад, що можна поколупатися в носі чи почухати певні частини тіла тільки тоді, коли ніхто не бачить. Поступово в них визріває думка про необхідність усамітнення. Маленька дитина може заявити, що митиметься у ванній сама, але при цьому, нітрохи не соромлячись, розгулює по всьому будинку голяком. Ще до того, як дитина піде до школи, вона навчиться цінувати хвилини, коли може побути на самоті, не менше, ніж дорослі.

Мастурбація (онанізм). Десь між 4 і 8 місяцями життя дитина, досліджуючи частини свого тіла, випадково виявляє в себе статеві органи, так само як раніше вона виявила в себе пальці на руках та ногах. Торкаючись своїх статевих органів, вона відчуває задоволення. Стаючи старшими, діти пам’ятають ці приємні відчуття і час від часу свідомо обмацують свої геніталії. У віці від 18 до 30 місяців діти усвідомлюють статеві відмінності, фокусуючи основну увагу на наявності пеніса в хлопчиків і відсутності його у дівчаток. Ці дитячі уявлення зберігаються доти, поки дитина не довідається, що в дівчаток є вагіна і матка для виношування дітей, яких немає в хлопчиків. Ця природна цікавість до статевих органів веде до того, що діти частіше мастурбують.

У 3 роки діти, які не знали заборони з боку батьків, як і раніше, періодично мастурбують. На додачу до погладжування геніталій руками вони можуть стискати стегна і терти їх одне об одне, ритмічно погойдуватися вперед-назад або робити тазом штовхальні рухи, сидячи на підлокітнику дивана, крісла чи лежачи на м’якій іграшці. Діти в цьому віці торкаються геніталій і для того, щоб заспокоїти себе, коли вони відчувають психічне напруження або чимось налякані.

Більшість дітей у шкільному віці продовжують мастурбувати, але не так відкрито. Одні роблять це часто, інші лише зрідка. Діти знаходять у цьому занятті насолоду, але одночасно продовжують удаватися і до заспокійливої дії мастурбації, щоб подолати тривогу й занепокоєння.

Рання сексуальна цікавість. Хлопчики й дівчатка дошкільного віку часто неприховано цікавляться фізичними особливостями одне одного і, якщо їм дозволити, спонтанно втягуються в ігри типу «покажи і поторкай». У шкільному віці порівняння розмірів пеніса серед хлопчиків і вигляду та розміру клітора серед дівчаток — звичайне явище, частина загального процесу оцінки свого місця серед однолітків. Одні діти беруть участь у цих взаємних обстеженнях, інші ні.

Наскільки «пристойно» треба поводитися вдома? Менше ніж за 100 років американці розвернулися на 180 градусів від надмірного пуританства вікторіанської епохи до дуже відвертих купальних костюмів і цілковитого нудизму в деяких родинах. Для маленьких дітей немає нічого незвичайного в тому, щоб час від часу бачити одне одного роздягненими вдома, на пляжі чи в душі дитячого садка, і немає ніяких підстав гадати, що ця голизна може несприятливо вплинути на дитину. Діти цікавляться тілами одне одного, як і багатьма іншими речами у світі, що їх оточує.

Та коли маленькі діти регулярно бачать своїх батьків оголеними, то тут приводів для занепокоєння більше. Адже діти відчувають дуже сильні почуття щодо своїх батьків. Маленький хлопчик любить свою матір значно сильніше, ніж будь-яку дівчинку свого віку. Він сприймає батька як суперника, але водночас благоговіє перед ним. Тому вигляд оголеної матері може виявитися для нього надмірно збудливим, а порівняння себе з батьком буде не на користь дитини і дасть їй відчуття неповноцінності. Це почуття може засісти в ній надовго і може бути притаманним їй навіть після того, як вона подорослішає. Іноді хлопчика так переповнюють ревнощі, що він починає поводитися агресивно щодо батька. Наприклад, деякі батьки-нудисти розповідають, що їхні сини, яким виповнилося 3—4 роки, намагаються схопити їх за пеніс під час ранкового гоління. Хлопчики переживають після цього почуття провини і страху. Маленька дівчинка, яка регулярно бачить свого батька оголеним, також може стати надмірно збудливою.

Я не буду стверджувати, що голизна батьків діє погано на всіх дітей. На багатьох це ніяк не впливає, якщо батьки поводяться природно, без підкресленої демонстрації і хтивості. Та оскільки ми не завжди точно знаємо, що відбувається в душі дитини, я все ж гадаю, що батькам слід було б прикривати свою голизну, коли малюкові виповниться 2,5—3 роки. До цього віку дітям навіть корисно супроводжувати батьків у туалет, щоб вони побачили, для чого призначений орган, який їх так цікавить. Якщо зацікавлена дитина застане зненацька оголеного батька у ванній, тому не слід надмірно соромитися чи сердитися. Досить просто сказати: «Почекай, будь ласка, за дверима, поки я одягнусь».

З якого віку дитині слід усамітнюватися для прийняття ванни і здійснення гігієнічних процедур? Тут краще керуватися своїми власними почуттями. Якщо ви почуваєте себе ніяково, коли дитина розглядає ваше оголене тіло, то, очевидно, настав потрібний момент. Адже якщо ви відчуваєте ніяковість, то і ваша дитина відчує це, що ще більш емоційно загострить ситуацію.

Починаючи з шести-семирічного віку діти теж відчувають потребу усамітнюватись. Оскільки до цього віку більшість із них уже можуть самостійно доглядати за своїм тілом, слід дати їм таку можливість.

Травень 21st, 2015 by