КРУП І ЕПІГЛОТИТ У ДИТИНИ

КРУП І ЕПІГЛОТИТ У ДИТИНИ

Круп. Круп спричиняє опухання горла в ділянці голосових зв’язок (ларингіт). Він звичайно супроводжується хрипким, дзвенячим, гавкаючим (так званим крупозним) кашлем і утруднює дихання, особливо при вдиху. Причиною крупу є вірусна інфекція. Коли батьки стикаються з крупом уперше, він може викликати паніку, але насправді зазвичай не становить серйозної небезпеки для здоров’я. У ранньому дитячому віці дитина може хворіти на круп неодноразово. За перших ознак крупу слід негайно викликати лікаря.

Іноді деяку зовнішню схожість із крупом може мати потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи, тому дуже важливо, щоб дитину, в якої несподівано з’явився крупозний кашель, оглянув лікар.

Спазматичний круп являє собою легку форму крупу, що з’являється раптово і, як правило, увечері. Весь день дитина була цілком здорова чи в неї була звичайна застуда в найлегшій формі. Зненацька в неї з’являється крупозний кашель, вона починає хрипіти і задихатися. Температура при цьому не піднімається.

У більш тяжкій формі круп звичайно супроводжується застудними вірусними захворюваннями і підвищенням температури. У дитини спостерігається крупозний кашель і утруднюється дихання. При вдиху звужені дихальні шляхи видають голосний хриплячий звук (стридор). Круп може починатися поступово чи раптово о будь-якій годині дня і ночі Звук під час кашлю схожий на гавкання собаки чи морського котика. При сильному набряку дихальних шляхів у дитини виникають значні утруднення під час дихання.

Якщо в дитини окрім крупозного кашлю, підвищується ще й температура, а також з’являється утруднене часте дихання, її треба негайно показати лікарю. Якщо ви не можете викликати свого лікаря, зверніться до будь-якого іншого. У крайньому разі дитину необхідно терміново доправити до лікарні.

Як першу допомогу до приїзду лікаря дитині слід дати подихати вологим повітрям. Найкраще скористатися для цієї мети зволожувачем повітря. Ще можна віднести дитину у ванну кімнату і набрати у ванну дуже гарячу воду, щоб приміщення наповнилося парою. Найкраще наповнювати ванну за допомогою душу. Дитину при цьому треба тримати на колінах. Двадцять хвилин, проведених у наповненому парою приміщенні із зачиненими дверима, — це найефективніша невідкладна допомога.

У разі, коли ви використовуєте зволожувач повітря, найкраще накрити дитину разом із зволожувачем якою-небудь накидкою. Можна, наприклад, накрити ковдрою дитяче ліжечко. Коли дитина дихає вологим повітрям, її стан швидко поліпшується. Водночас напад крупозного кашлю може стати сильнішим, якщо дитина злякана. Тож коли вона боїться сидіти під накидкою, відмовтеся від її використання. Якщо в дитини з’явилися симптоми крупу, комусь із дорослих треба цілодобово бути поруч з нею. Коли гостра фаза крупу минула, до дитини треба періодично підходити вночі, щоб переконатися, що вона дихає вільно.

Спазматичний чи вірусний круп іноді спостерігається і наступної ночі або через ніч. Щоб цього не сталося, треба, щоб дитина спала в кімнаті зі зволоженим повітрям протягом наступних трьох ночей.

Епіглотит. Тепер ця хвороба стала рідкістю завдяки щепленням від гемофільної інфекції типу В. Ознаки епіглотиту подібні до симптомів тяжкого крупу, супроводжуваного високою температурою. Епіглотис, або надгортанник, — це невелике утворення в гортані, що перекриває дихальні шляхи під час ковтання їжі. При запаленні і напуханні він може повністю заблокувати дихання.

Епіглотит зазвичай розвивається стрімко. Хвора дитина постійно нахиляється вперед, у неї з’являється сильна слинотеча, вона відмовляється їсти й пити і звичайно мовчить, побоюючись спровокувати типовий крупозний кашель. Вона майже не повертає голову, намагаючись тримати шию в такому положенні, яке залишає більше місця для проходження повітря між опухлим надгортанником і дихальними шляхами. Епіглотит потребує термінового медичного втручання. Дитину необхідно якомога швидше доправити до лікаря чи в лікарню.