ЗАГАЛЬНІ ДИТЯЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ЗАГАЛЬНІ ДИТЯЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ЗАГАЛЬНІ ДИТЯЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Кожному з батьків доводилося стикатися із застудою чи кашлем у дітей. Мало дітей, яким пощастило уникнути запалення вуха. Чимало дитячих хвороб, що раніше вважалися дуже поширеними — наприклад, кір, поліомієліт чи деякі види запалення мозку, — трапляються в наш час рідко чи навіть повністю переможені завдяки вакцинам. Однак такі захворювання, як астма чи екзема, усе ще продовжують завдавати дітям та їхнім батькам серйозних прикрощів. Що більше ви знаєте про поширені і не дуже дитячі хвороби, то певніше почуватиметеся, коли ця проблема раптом торкнеться вас. (Уміщена нижче інформація ні в якому разі не може замінити лікарського діагнозу.)

 

Застуди, віруси і бактерії. Діти потерпають від застудних захворювань (гострих чи респіраторних інфекцій) у 10 разів частіше, ніж від усіх інших хвороб, разом узятих. Ми останнім часом лише частково вивчили природу цих захворювань. Більшість із них спричиняються вірусами. Ці збудники хвороб такі крихітні, що їх неможливо розгледіти у звичайний мікроскоп. Лікарі гадають, що причиною застудних захворювань можуть бути більше двохсот різних видів вірусів. Звичайно застуда, викликана вірусом, минає за кілька днів. Однак іноді така застуда може стати воротами, через які в організм дитини потрапляє більш серйозна інфекція.

 

Віруси, що викликають застуду, послабляють протидію слизової оболонки носа та горла хвороботворним бактеріям, таким як стрептококи і пневмококи. Ці мікроорганізми часто присутні в носоглотці здорової людини зимової і весняної пори, не завдаючи їй шкоди, оскільки їм протидіють захисні сили організму. Лише коли застудний вірус послабить цей захист, бактерії починають розмножуватись. У цьому разі може початися запалення середнього вуха, синусит і запалення легень.

 

Для профілактики застуди уникайте близького контакту з хворими людьми і ретельно мийте руки. Організм дитини краще протидіятиме застудам, якщо вона буде нормально харчуватися, висипатися і зазнавати по можливості менше стресів.

 

Застудні захворювання в грудному віці. Перебіг застуди на першому році життя, як правило, проходить легко. Малюк може почати чхати, у нього може з’явитися нежить чи легкий кашель. Імовірність високої температури невелика. Коли в дитини просто тече з носа, вам так і хочеться висякатися за неї, але малюкові це, очевидно, особливих незручностей не завдає. Втім, ніс, забитий засохлими кірками, може неабияк нервувати крихітку. Вона намагається тримати рот закритим і стає дуже дратівливою, коли щось заважає їй дихати. Коли вона ссе грудь чи смокче пляшечку, це може так її розізлити, що вона взагалі відмовиться від їжі.

 

Можна полегшити стан дитини, якщо відсмоктати слиз з носа аспіратором чи гумовою грушею з м’яким наконечником. Стисніть її, вставте наконечник у ніс і відпустіть. Слизова оболонка в носі в дитини дуже чутлива, тому не можна засовувати наконечник надто далеко. Проводити процедуру треба тільки в тому разі, коли це справді необхідно, наприклад перед їдою чи сном. Перш ніж видаляти слиз, можна закапати в ніс 1—2 краплі солоної води. Дітям дуже не подобається ця процедура, але після неї вони почувають себе значно краще. Сольовий розчин для промивання носа можна придбати в аптеці без рецепта.

 

Підвищення вологості повітря у приміщенні запобігає висиханню слизу в носі. Якщо ніс закладений дуже сильно, лікар може виписати краплі чи ліки, які приймають усередину і які слід використовувати безпосередньо перед годуванням. Дитина в цьому випадку їстиме з апетитом. Звичайно застуда минає протягом тижня. Однак іноді буває, що застуда, хоч і в легкій формі, триває надто довго. Якщо дитина хворіє понад 2 тижні, необхідно порадитися з лікарем.

 

Безумовно, застуда в маленьких дітей може протікати і досить важко. Іноді вона призводить до запалення вуха, синуситу та інших ускладнень. Ознакою цього може бути підвищення в дитини температури через кілька днів після початку хвороби. З появою в малюка частого, глибокого чи хрипкого кашлю треба показати його лікарю, навіть якщо температура нормальна. Те ж саме стосується і тих випадків, коли дитина на вигляд явно нездорова. Пам’ятайте, що перебіг хвороби в маленької дитини може бути і без підвищення температури, особливо в перші 2— З місяці життя, коли вона слабо протидіє інфекції. Якщо в малюка такого віку температура підвищується до 38 °С, його треба обов’язково показати лікарю.

 

Застуда в трохи старшому віці. У дітей трохи старшого віку застуда іноді теж проходить у легкій формі, без жару та ускладнень, як і в немовляти. Однак звичайно в дітей, яким уже виповнилося 6 місяців, хвороба протікає трохи по-іншому.

 

Ось найбільш типовий приклад. Маленька дворічна дівчинка з ранку почуває себе чудово. До обіду вона виглядає трохи млявою і їсть з меншим апетитом, ніж звичайно. Після денного сну вона виглядає нездорового, і батьки помічають, що в дитини жар. Вони вимірюють температуру — 38,9 °С. На час, коли приїжджає лікар, термометр уже показує 40°С. У дівчинки палають щоки, очі тьмяні, але в цілому вона виглядає не так уже й погано. Від вечері вона відмовляється. У дитини немає симптомів застуди, і лікар не виявляє нічого певного, крім легкого почервоніння горла. Наступного дня в дівчинки трохи підвищена температура і починається нежить. Час від часу вона покахикує. Починаючи з цього моменту в неї спостерігається цілком звичайна легка застуда, яка може протривати від 2 до 14 днів.

 

Існує кілька варіантів цієї типової історії. Іноді в дитини на час різкого підвищення температури починається блювання. Здебільшого це трапляється тоді, коли батьки намагаються змусити дитину з’їсти за обідом більше, ніж вона хоче. (Завжди прислухайтеся до дитини, коли вона відмовляється їсти.) Температура може триматися протягом кількох днів, перш ніж з’являться симптоми застуди, або ж спостерігається день чи два, а потім зникає без будь-якої нежиті чи кашлю. Можна навіть сказати, що таке одноденне підвищення температури — це звичайна застуда, яка раптом призупинилась у своєму розвитку.

 

Після температури дитина 2—3 дні почуває себе добре, а потім у неї раптом починається нежить чи кашель.

 

Сенс усього сказаного полягає в тому, що після шестимісячного віку застуда в дітей може починатися з різкого підвищення температури, тож не лякайтеся, якщо це станеться. Але, безумовно, завжди слід проконсультуватися з лікарем, якщо в дитини піднялася температура, бо це може бути ознакою більш серйозного захворювання. У 5—6 років застуда в дітей звичайно проходить без суттєвого підвищення температури.

 

Підвищення температури в розпалі хвороби докорінно відрізняється від підвищення температури, що спостерігається в перший день хвороби. Зазвичай це означає, що захворювання поширюється чи загострюється. Не беріть це дуже близько до серця. Просто ще раз покажіть дитину лікарю, щоб переконатися, що хвороба не дала ускладнень.

 

Виклик лікаря. Не слід викликати лікаря, якщо у вашої дитини всього лише нежить чи легкий кашель. Але лікар знадобиться вам, коли з’являться нові симптоми, наприклад, біль у вухах, кашель або підвищення температури через кілька днів після початку захворювання. Це може свідчити про ускладнення. Прискорене дихання, підвищена збудливість чи надмірна стомлюваність на тлі застуди також повинні стати приводом для виклику лікаря.

 

Лікування. Більшість лікарів і батьків гадають, що при звичайній застуді немає сенсу тримати дитину вдома чи призначати їй якесь спеціальне лікування. Треба пам’ятати, що застудні захворювання спричиняються вірусами. Антибіотики застосовуються тільки проти бактеріальних інфекцій (які можуть з’явитися слідом за вірусними). Використання антибіотиків у разі звичайної застуди тільки сприяє появі стійких до них бактерій. Тож може статися так, що, коли в дитини почнеться справді бактеріальна інфекція, звичайні антибіотики будуть неефективними.

 

Експерименти показали, що переохолодження організму саме по собі не викликає застуди. Але воно може сприяти їй при висиханні слизової оболонки носа чи на ту мить, коли організм бореться з інфекцією. Тому якщо ваша дитина схильна до частих і тривалих застудних захворювань чи в неї бувають ускладнення, як-от бронхіт чи отит, то краще в холодну погоду потримати її декілька днів удома.

 

Зволожувачі повітря. Іноді лікарі радять зволожувати повітря в дитячій кімнаті, коли в дитини застуда. Це запобігає пересиханню запаленої носоглотки дитини й особливо допомагає при лікуванні сухого кашлю чи при сильній нежиті з утворенням густого слизу. Підвищена вологість не така необхідна в теплу погоду, коли опалення відключене.

 

Ультразвуковий зволожувач створює хмару дрібних розсіяних часток води. Найзвичайнісінький традиційний зволожувач дає той самий ефект, але коштує дешевше. Хоч би яким типом зволожувача ви скористалися, необхідно прочищати резервуар для води принаймні раз на тиждень, додаючи чашку хлорного вибілювача на 4 л води. Це дасть вам змогу уникнути розмноження у воді бактерій та їх поширення у приміщенні.

 

Електричний пароутворювальний зволожувач створює додаткову вологість, нагріваючи і випаровуючи воду. Але нагріта пара значно гірше зволожує повітря, ніж розсіяні частки води. Крім того, при цьому створюється додаткова небезпека, що дитина може ошпарити собі руки чи обличчя, перевернувши зволожувач. Купуючи пароутворювальний зволожувач, беріть такий, у якому резервуар умішає не менше літра води і який автоматично відключається, коли всю воду витрачено.

 

Краплі для носа. Лікар може виписати вашій дитині краплі для носа. Вони бувають двох видів. Перші робляться на основі сольового розчину. Ви можете виготовити їх самі в домашніх умовах, розчинивши чверть чайної ложки кухонної солі у 120 мл води, чи купити готові в аптеці. Вони розм’якшують засохлий слиз у носі, і тоді дитині легше висякатися.

 

Друга група крапель містить судинозвужувальні речовини, що сприяють скороченню тканин слизової оболонки носа. За рахунок цього розширюється носовий прохід, а дитині стає легше дихати й очищати ніс. Однак судини слизової оболонки через певний час після звуження знову розширюються, іноді навіть більшою мірою, ніж раніше. Крім того, при частому застосуванні такі краплі подразнюють ніжну слизову оболонку.

 

Застосування судинозвужувальних крапель корисне у двох випадках. По-перше, їх можна використовувати, коли в грудної дитини сильно закладений ніс. Вона не може в такому стані нормально ні їсти, ні спати. (У цьому стані їй також може допомогти відсмоктування слизу з носа за допомогою аспіратора.) По-друге, ці краплі застосовуються на більш пізній стадії сильної застуди чи синуситу, коли ніс забитий густим слизом, який уже не може видалятися сам по собі.

 

Краплі, що діють на слизову оболонку носа, застосовуються тільки за призначенням лікаря і не частіше, ніж 1 раз на 6 годин. Недолік крапель для носа полягає в тому, що маленькі діти їх дуже не люблять.

 

Лікар також може приписати препарати, що приймаються всередину і запобігають застійним явищам у слизовій оболонці. Багато лікарів віддають перевагу саме таким засобам, оскільки вони діють не тільки на носоглотку, а й на носові пазухи та бронхи, зменшуючи в них утворення слизу. Щоправда, іноді вони викликають у дітей підвищену збудливість і можуть мати інші побічні ефекти, тому їх треба приймати тільки під наглядом лікаря, навіть якщо вони продаються без рецепта.

 

Як закапувати краплі в ніс. Краплі для носа мають найбільш ефективну дію, коли проникають усередину носових ходів. Спочатку відсмокчіть за допомогою аспіратора слиз з носа дитини. Потім покладіть її на спину поперек ліжка, щоб голова звисала з краю. Після того як краплі потрапили в ніс, утримуйте дитину в цьому положенні ще півхвилини, щоб вони проникли всередину.

 

Засоби від кашлю. Ніякі засоби від кашлю не виліковують застуду в тому розумінні, що вони не вбивають віруси, які спричинили захворювання. Вони можуть тільки зменшити подразнення дихальних шляхів і розм’якшити слиз. Якщо в дихальних шляхах інфекція, то людина змушена кашляти, щоб видалити харкотиння, що там зібралося. Лікар приписує засіб від кашлю, щоб він був не занадто інтенсивним, не стомлював пацієнта і не заважав йому спати і їсти. Будь-яка дитина і доросла людина, що потерпають від дуже сильного кашлю, мають бути під наглядом лікаря, який порекомендує вам найбільш ефективний та безпечний засіб від кашлю (не всі вони діють однаково). Ніколи не давайте дитині засіб від кашлю, що був призначений для дорослих.

 

Опірність організму застуді. Багато людей вважають, що вони найбільш схильні до застуди у стані перевтоми чи переохолодження, але доказів на користь цього твердження не існує. Здоровий глузд, однак, підказує, що вдягатися залежно від погоди і відпочивати треба як дорослим. так і дітям. Зимою у квартирах звичайно занадто висока температура і надмірно сухе повітря, що негативно впливає на слизову оболонку носа і гортані й утруднює дихання. Багато людей намагаються зволожувати повітря, встановлюючи миски з водою на радіатори опалення. Це практично не дає ніякого ефекту (а до того ж і небезпечно, якщо в будинку є маленькі діти). Найкраще понизити температуру в приміщенні до 21 °С. Якщо температура вища, то повітря стає занадто сухим — навіть сухішим, ніж у Сахарі. Можна також використовувати зволожувач повітря.

 

Харчування й опірність організму застуді. Зрозуміло, харчування дитини має бути збалансованим. Однак не існує ніяких доказів, що харчування робить більш-менш помітний вплив на опірність організму інфекції. Вважається, що курячий бульйон дуже корисний під час хвороби, і навіть є свідчення, що він нібито допомагає організму боротися з певними вірусами, хоча це питання ще досконально не вивчене.

 

Вітаміни, харчові добавки і лікарські трави. Не існує ніяких свідчень на користь того, що підвищені дози вітаміну С можуть запобігти застуді. Свого часу вважалося, наче цинк, якого бракує в раціоні багатьох людей, може стати гарним засобом для профілактики застуди, але додаткові дослідження показали, що особливої дії він не має. Проте якщо в дитини бракує цинку в організмі, то відповідні харчові добавки, безумовно, підуть їй на користь.

 

Вважається, що при застуді добре допомагає рослинний препарат з ехінацеї. Досить широкі дослідження, що проводилися головним чином в Європі, підтверджують: приймання пігулок на основі ехінацеї чи приготовленого з неї настою дає змогу трохи скоротити тривалість хвороби.

 

Вік як чинник опірності організму. Якщо в родині є старші діти, що відвідують дитячий садок, то молодша дитина віком від 4 місяців до 2 років хворіє частіше, хвороба в неї триває довше і супроводжується ускладненнями. Коли дитині виповнюється 2—3 роки, то частота застудних захворювань знижується. Дев’ятирічні діти хворіють удвічі рідше, ніж шестирічні, а дванадцятирічні вдвічі менше, ніж дев’ятирічні. Це має заспокоїти батьків, які гадають, що їхній малюк ніколи не вибереться 3 хвороб.

 

Психологічні чинники, пов’язані із застудою. Є дані, що деякі діти і дорослі більш схильні до застуди у стані стресу. Я згадую одного шестирічного хлопчика, який дуже переймався з приводу того, що відстає від класу у читанні. Протягом кількох місяців щопонеділка з ранку він починав кашляти. Можна, звичайно, припустити, що він прикидався, але насправді все не так просто. Це був справжнісінький, глибокий кашель, що поступово вгамовувався протягом тижня і до п’ятниці повністю минав, аби знову початися в неділю увечері чи в понеділок вранці. У цьому немає нічого надприродного. Вчені встановили, що емоції та імунітет людини тісно взаємопов’язані. Стрес знижує захисні сили організму проти інфекції, безпосередньо впливаючи на білі кров’яні тільця та інші компоненти імунної системи.

 

Контакти з іншими дітьми. Ще одним чинником, що впливає на частоту захворювань, є кількість дітей, з якими спілкується дитина, особливо в зачинених приміщеннях. Дитина, яка живе десь на далекій фермі, хворіє рідко, оскільки нечасто стикається з вірусами, які викликають застуду. А от діти, що відвідують дитячий садок і початкову школу, хворіють значно частіше. Людина, котра є носієм вірусу, може передавати його іншим людям щонайменше за добу до того, як у неї самої з’являться ознаки хвороби. Часом буває так, що в неї взагалі немає ніяких симптомів, але вона є вірусоносієм і може заразити оточуючих.

 

Чи можна запобігти поширенню хвороб у родині? Більшістю застудних захворювань, які приносять додому інші члени родини, заражаються, хоча б і в легкій формі, і маленькі діти, особливо коли житло невелике і всі кімнати є спільними. Віруси застудних та інших захворювань передаються у вигляді повітряно-краплинної суспензії, що утворюється при чханні і кашлі. Тому батьки, захворівши, не повинні чхати, кашляти і дихати в обличчя маленькій дитині. Перш ніж доторкнутися до малюка чи до предметів, які він бере до рота, необхідно мити руки з милом, щоб запобігти поширенню мікроорганізмів. Якщо ви помітили ознаки застуди чи іншої хвороби в сторонньої людини, не впускайте її в дім і не дозволяйте близько підходити до машини, в якій сидить маленька дитина.

Липень 24th, 2015 by